Гривня – атрибут українського: як “переодягали” національну валюту за роки Незалежності

Гроші – це те, що за всю історію існування людства вважається чи не найважливішим для існування. Ми щодня платимо 6 гривень у маршрутці, 20 за каву в кіоску, 200 за продукти у супермаркеті.

Щодня українці слідкують за курсом долара та за зростанням цін. Як і всюди, ми не задумуємося над тим, як ці гроші “прийшли” до нас. До прикладу, що довелося “пережити” українській гривні, щоб мати право на існування та можливість конвертувати її в іноземну валюту.

Скільки дизайнери та художники працювали над цими купюрами, щоб вони стали такими як сьогодні? Через що пройшла та як змінювалася українська гривня, щоб ми зараз мали можливість зручно складати її у гаманець? – Про історію українських грошей та як їх “переодягали” за роки Незалежності – у нашому матеріалі.

Історія українських грошей

«Гривна». Назва українських грошей походить від слова «гривна». “Гривнею” називали нашийну прикрасу у часи Київської Русі. Це слово використовували у 8-9 ст. Воно мало значення ваги і лічби під час торгівлі, сплати даними.

Монети з тризубом. Під час правління Володимира Великого на наших землях карбували срібляники та злотники. Ці монети перші, на яких зберігся малюнок тризуба.

Гривня у срібних злитках. Монети припинили карбували у 12-13 ст. Тоді роль грошей замінили срібні злитки. Їх називали «гривнями». Згодом карбування монет знову відновили.

Карбованець-гривня. У 1917 році підписали купюру у 100 карбованців – першу банкноту самостійної української держави. Художник додав тризуб до композиції ескізу карбованця.

1 березня 1918 року ЦР запровадила гривню як нову грошову одиницю. Вона дорівнювала 1/2 карбованця та поділялася на 100 шагів.

У квітні 1918-го гетьман Павло Скоропадський відновив карбованець, який поділявся на 200 шагів.

А у грудні 1918-го гривні знову стали грошима відновленої УНР.

«Бофони». У часи боротьби ОУН-УПА за Незалежність України розраховувалися «бофонами». Це були грошові документи з символікою ОУН-УПА та національною символікою.

Національна валюта незалежної України. Із проголошенням Незалежності було дуже важливо створити національну грошову систему. Так у 1992 році ввели в обіг купони. Деякий час вони перебували в обігу з рублями.

З листопада 1992 року засобом платежу став український карбованець.

А у 1996-му році внаслідок грошової реформи національною валютою офіційно стала гривня. Нацбанк ввів банкноти у 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень. Проте роботу над гривнею почали ще у 1992 році.

Як перевтілювання українська друкована валюта

Купюра однієї гривні існує у чотирьох зразках. Щоразу цю банкноту прикрашав Володимир Великий. На звороті купюри завжди зображали Град Володимира у Києві. У 2006 році одну гривню перефарбувала у синьо-жовтий колір.

За весь період випустили чотири зразки банкноти двох гривень. У 2004 році на цій купюрі у Ярослава Мудрого з’явилась борода. Зворот двох гривень прикрашає Собор Святої Софії у Києві.

На 5-гривневій купюрі завжди «позував» Богдан Хмельницький. Існує п’ять зразків банкноти, проте її завжди фарбували у сині тони. За звороті 5-ти гривень зображена церква у Суботові.

10 гривень змінювалися п’ять разів. У першому варіанті купюра була фіолетова, з «портретом» Івана Мазепи. Згодом Мазепу перефарбували у червоний колір. Зворот трьох перших зразків купюри прикрашала Києво-Печерська Лавра. У 2004 році там намалювали Успенських Собор Києво-Печерської Лаври.

20 гривень із зображенням Івана Франка є у шести варіантах. Крім того, у 2016 році тиражем у 1 млн випустили ювілейну купюру, до 160-річчя від дня народження Каменяра. З 1992 року до сьогодні можемо бачити на звороті купюри Львівський оперний театр.

Михайло Грушевський на банкноті у 50 гривень «перевтілювався» тричі. У першому варіанти його показали з лисиною, а от у другому та третьому– вже з волоссям. Крім того, колір цих купюр став яскраво-фіолетовий. На першій банкноті зобразили будинок Верховної Ради України, а на двох наступних – будівлю Української Центральної Ради.

Тарас Шевченко на 100-гривневій купюрі з часом «помолодшав». У першому варіанті, 1996-го року, Кобзаря зобразили у зрілому віці, а на нових банкнотах – молодим. Усього існує три зразки купюр у 100 гривень. Малюнок зворотної сторони грошей також міняли тричі. На зразку 1992 року там зображений собор Святої Софії Київської, на зразку 2005 року – краєвид Чернечої гори біля Черкас та постаті кобзаря і хлопчика. У 2014-му туди помістили зображення будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На банкноті у 200 гривень дещо змінювалася не лише Леся Українка, а й сама купюра. Другий та третій її зразок став помітно більшим та яскравішим. На звороті усіх банкнот зображували в’їзну вежу Луцького замку.

500 гривень з Григорієм Сковородою з’явились у 2006-му році. Між старою та новою банкнотою, яку випустили у 2015-му, суттєвої різниці немає. На звороті обох банкнот зобразили Києво-Могилянську академію.

Фото зразків банкнот різних років – сайт Нацбанку

25 жовтня 2019 року в готівковому обігу з’явиться банкнота нового найвищого номіналу — 1000 гривень.

На ній зобразили Володимира Вернадського. Вернадський — найвідоміший український науковець, один із небагатьох учених-універсалів минулого століття, мислитель.

Крім паперових грошей у 1996 році в обіг ввели розмінні монети – копійки. Їх випустили номіналами 1, 2, 5, 10, 25 та 50 копійок.

У жовтні 2019-го вивели з обігу 1, 2 та 5 копійок.

У березні 1997  року в обіг ввели монету номіналом 1 гривня.

У 2018-му в обіг ввели монети вартістю 1 та 2 гривні, а у 2019-му – монету у 5 гривень.

3-го червня 2020 року в обіг ввели нову монету вартістю у 10 гривень.