Сусіди: на стежці війни

Коли людина живе в багатоквартирному будинку, то мусить зважати на сусідів. Але не всі так роблять, тому й спалахують конфлікти між мешканцями, які згодом можуть перерости і у справжню ворожнечу. Як сусіди вирішують суперечки між собою і якою є реакція правоохоронців на такі сутички, дізнавалося «МІСТО»

Фактор страху

Для того, щоб знайти героїв цієї статті, ми написали оголошення у соціальній мережі «Фейсбук». Як відомо, там чимало людей, охочих повчити, поспілкуватися, зрештою, просто виговоритись. Відгукнулося досить багато користувачів зі своїми історіями співіснування з прикрими сусідами, а також рекомендаціями, як поводитися в тих чи інших випадках. Найчастіше пропонували вирішувати спори із сусідами з допомогою правоохоронців. Дехто радив не ступати на стежку війни, а просто змиритись. Були й оригінальні поради, приміром, самим стати проблемними сусідами, на місяць здати квартиру в оренду ромам чи навіть молитися за конфліктних мешканців.

Сусіди Олега Кушніра полюбляють гучні гулянки. Вечорами влаштовували п’янки та забави, а прохання чоловіка поводити себе тихіше ігнорували. А якщо і реагували на зауваження, то доволі агресивно. Коли Олег уже пригрозив поліцією, стало дещо спокійніше.

Конфлікт був повністю вичерпаний, коли чоловік повернувся зі Сходу. «Знаючи, хто я, вони повністю перестали мене турбувати. Думаю, зіграв свою роль фактор страху», – констатує Олег.

Коли не щастить тричі

Володимиру Калину «пощастило» з сусідами тричі. І всі три випадки стосуються квартирантів. «Коли ти живеш у під’їзді, то всіх своїх сусідів знаєш і розумієш, чим, так би мовити, вони дихають. З квартирантами дещо інша ситуація. Невідомо, що це за люди. На перший погляд, непогана сім’я, діти, а потім випливає різне», – розповідає франківець.

Згадує, поселилась у будинку жінка з чотирма синами, як видалося спочатку. Перше враження – непогана сім’я з Богородчан, найстаршому сину 17 років, чоловік, мабуть, десь на заробітках. Здавалося, що все в родині добре. Менший хлопчик навіть приходив колядувати, тому жодних підозр щодо новоселів не виникало. А одного дня Володимир приїхав додому і застав у дворі поліцейських. Протоколи, поняті, арешт… Виявилось, один із хлопців був не сином, як думали мешканці будинку, а чоловіком цієї жінки. Ба більше, він був серійним злодієм, якого підозрювали в 15 крадіжках.

Про цю історію у лютому цього року писали всі місцеві ЗМІ. Чоловіка правоохоронці затримали, а в ході досудового розслідування з’ясувалося, що він пошкоджував вікна, проникав у помешкання громадян і скоював крадіжки. Вартість викраденого становила понад 200 тисяч гривень.

Виявилось, один із хлопців був не сином, як думали мешканці будинку, а чоловіком цієї жінки. Ба більше, він був серійним злодієм, якого підозрювали в 15 крадіжках

Тоді ж, під час обшуку, правоохоронці вилучили знаряддя злочину та частину викрадених речей. Відомо, що раніше чоловіка вже притягували до кримінальної відповідальності за вчинення схожих злочинів. То був шок, згадує Володимир. Бо ж на вигляд наче спокійні, законослухняні люди.

Інші сусіди, кілька студентів медичного університету, що разом винаймають квартиру в будинку, в якому проживає Володимир, теж, як спершу здалося, були цілком спокійні. Відкритих конфліктів з ними не було, тому й проблемними їх назвати важко. За винятком того, що вони ненароком розбивали автомобілі, припарковані в дворі. Якось студенти придбали собі одну на всіх машину на іноземних номерах, а добре кермувати ще не навчились. То й побили кілька авто у дворі будинку. Так було кілька разів, згадує Володимир, але самі студенти не зізнавалися в цьому і поводилися так, наче ні при чому. Засікти їх вдалося завдяки камерам відеоспостереження. Зрештою, хлопцям довелося визнати свою вину. Вони навіть погодилися відшкодувати завдані збитки, але так цього і не зробили. Мешканці будинку поліцією погрожували, однак залучати правоохоронців не стали. Дехто і досі боїться залишати біля будинку своє авто, щоб не застати його пом’ятим. «Словом, коли їх у дворі нема, ми почуваємося спокійніше», – підсумовує Володимир Калин.

Були й «двіжові» сусіди, яких прозвали Воровайки. Вдень вони любили поспати, а опівночі починали активно тусити. Спочатку, розповідає Володимир, було важко знайти управу на галасливих сусідів. Особливо потерпали мешканці суміжних квартир. Потім знайшовся несподіваний вихід – прикрим сусідам просто почали вимикати рубильник. Врешті Воровайки з’їхали.

Ідеальна тиша

Серед охочих поговорити на запропоновану нами у фейсбуці тему знайшлися і самі так звані проблемні сусіди. Сніжана (прізвище назвати відмовилась) з чоловіком і донькою переїхала на квартиру, в якій зараз проживають, близько шести з половиною років тому. Після народження другої дитини у подружжя почались суперечки. Тож якось сусід прийшов до Сніжаниного чоловіка на роботу з претензіями, що через їхню голосну сварку у них дитина налякалась і плакала.

«Почнемо з того, що зранку ми не сварилися, – каже Сніжана. – По-друге, ми не могли голосно сваритися, бо у нас двоє маленьких дітей, тож стараємось не конфліктувати».

Сніжанин чоловік мовчки вислухав претензії, кивнув головою, мовляв, добре, я вас зрозумів. Не хотів сперечатись, оскільки цей сусід був його клієнтом на роботі.

Деякий час скарг не було. Але пізніше до чоловіка вдруге прийшли з наріканнями від сусідів – цього разу бабуся. Розповідала про те, що з чоловіком Сніжана одна, а насправді – зовсім інша. Мовляв, поки він на роботі, Сніжана своїх дітей мало не вбиває і, звісно, неправильно їх виховує.

Того дня пані Сніжана справді кричала на страшу доньку. Дівчинка розсипала по квартирі дитячу присипку, і в жінки здали нерви. Натомість сусіди зробили негативні висновки, погрожували викликати поліцію та соціальну службу. Після почутого у відповідь: «Викликайте!» – страхати припинили.

«Ми не боїмося, у нас діти нагодовані, одягнені, нічого не потребують. Нехай викликають! Нехай прийдуть додому, в садочок, нехай попитають. Те, що я кричу, – це одна справа. Але це двоє дітей, з ними не завжди буває легко», – підсумовує жінка.

З іншими сусідами, розповідає, ніяких суперечок. Тож, припускає, сусідська дитина звикла до ідеальної тиші, а в багатоквартирному будинку це неможливо.

Якось чоловік просив поради у своєму пості. Питав, чи мають право сусіди тримати свиню у напівприватному будинку у центральній частині міста

«Почалися проблеми тоді, коли в них народилася дитина. Раніше з їхнього боку до нас час від часу долинала гра на піаніно. Втім, мої діти привчені до шуму, тому це їм не заважало. І я не скаржилася. А от коли в сусідів народилась дитина, то вони, скоріш за все, привчили її до ідеальної тиші, і найменший шум їх дратував», – пояснює, як розуміє причини невдоволення сусідів, Сніжана.

Проблеми бувають різні

Люди у соцмережі діляться різними історіями, зокрема і смішними, і не надто веселими.

Наприклад, якось чоловік просив поради у своєму пості. Питав, чи мають право сусіди тримати свиню у напівприватному будинку у центральній частині міста. Традиційно, як це буває в мережі, коментатори розділилися на два табори: одні підтримали автора допису, що вважає недоречним і некомфортним таке сусідство, а інші відверто насміхались з нього. Обговорити ситуацію для цього матеріалу автор публікації, на жаль, відмовився.

Для декого проблемою стає те, що сусіди надто гучно кохаються. Зазвичай такі сім’ї навіть не здогадуються, що спричиняють дискомфорт іншим мешканцям. Тому тут є тільки один вихід – прямо сказати про проблему. Саме так зробила пані Надія. Згадує, молодий чоловік після зауваження почервонів від сорому, але більше шуму не було. Олександра ж обрала більш оригінальний варіант – написала записку і підсунула під двері занадто гучним коханцям. Каже, допомогло.

«Дурепа облила мене холодною водою, бо їй захотілось освіжитися в той час, коли я курила і пила каву на своєму балконі. Їй не пощастило, бо у відповідь в неї полетіла гаряча кава. Більше не лізла», – описує конфлікт з жорсткою розв’язкою одна з коментаторок у фейсбуці.

А от інша дописувачка зробила, так би мовити, хід конем. Сусідів, невдоволених гучними гулянками, переконала влаштовувати вечірки разом.

Рівні сусідські права

Як розповідає речниця ГУНП в Івано-Франківській області Христина Мриглід, з початку року в Івано-Франківську було зареєстровано 196 сварок між сусідами. В середньому за місяць буває 30 звернень, незважаючи на пору року. А от порушення тиші найчастіше фіксують влітку, з початку року уже більш як 1000 звернень з цього приводу.

Причинами сусідських міжусобиць найчастіше стають невгамовні діти, шум, куріння в під’їздах. До порушень тиші зараховують також дрібне хуліганство та нічні галасливі посиденьки на лавці. Ремонтні роботи не можна проводити з 21 до 8 год. Після 22 години заборонений також побутовий шум, тобто музика, гучні розмови.

Якщо порушення тиші відбувається вдень, то показники шуму рідко перевищують встановлені норми. А вночі бригада санстанції просто не приїде через відсутність нічного графіка роботи – вони працюють до 18 години. Штрафи для порушників-фізичних осіб – від 85 до 255 грн та від 255 до 510 грн за дії, вчинені повторно.

Немає значення, чи сусід є власником, чи орендарем квартири – в будь-якого мешканця рівні сусідські права

Куріння в під’їзді карається штрафом на суму від 51 до 170 грн. Бувають випадки, коли поліції не відчиняють двері, але патрульні приїжджають повторно. Інколи чекають чи відбирають заяву з цього приводу.

Викликати поліцію, якщо ви впевнені в тому, що конкретний сусід порушує ваше право на тишу чи чинить інші протиправні дії, потрібно. Немає значення, чи сусід є власником, чи орендарем квартири – в будь-якого мешканця рівні сусідські права.

У конфліктних ситуаціях звернення до власника квартири може стати хіба що додатковим важелем впливу на ситуацію. Так само не відіграє ролі громадянство. Якщо порушником вашого спокою є сусід-іноземець, сміливо викликайте правоохоронців. Згідно із законодавством, будь-яка людина, що перебуває на території України, має дотримуватись законів нашої держави та нести відповідальність за їх порушення.

Автор: Вікторія Пасайлюк       

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 32

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.