Люди впевнені, що за нами їздить почет нянь, – франківка Христина Решетник

Христина Решетник — мама, успішна жінка, тележурналістка і дружина ведучого СТБ — Григорія Решетника. Жінка родом з Івано-Франківськв.

Чи справді відомим сім’ям обов’язково допомагають няні, чому Христина віддала перевагу сім’ї, а не кар’єрі і з якими стереотипами стикалася на свою адресу, — вона відверто розповіла в інтерв’ю для кампанії #СильнаЯ.

Яка вона — сильна жінка в 21 столітті?

Сильна жінка 21 століття — це жінка, яка може все. Яка вміє бути мамою, бути успішною жінкою і дружиною, реалізованою, внутрішньо наповненою і щасливою. Коли ти робиш чоловіка сильніше, даєш йому крила, певну впевненість у тому, що в нього все вийде. Хоча, насправді, ти керуєш. Мені в цьому плані пощастило. Тому що Гриша, мій чоловік Григорій Решетник, крім того, що відомий телеведучий, він ще і справжній чоловік. Це таке поєднання успішного кар’єриста, успішного батька і неймовірного чоловіка. Але треба давати йому розвиток і розуміння того, що він повинен керувати всім, бути відповідальним за сім’ю, за дружину, за дітей і все, що має. Тож, я думаю, сила жінки в її мудрості.

Про вибір між сім’єю і кар’єрою

Я з 18 років почала працювати в новинній службі одного з телеканалів. І моє рішення було доленосним, бо на телеканалі я познайомилася з Грицем. З того моменту ми 12 років не розлучаємося і вже чекаємо на нашого третього малюка. Я працювала до того, як у нас з’явився перший синочок. І в мене навіть не було думок про те, що я покину роботу. Коли з’явилася дитина, я крім якихось материнських обов’язків узяла на себе частину робочих питань чоловіка. Він мене називає СЕО не тільки сім’ї, але ще і його. Я йому почала допомагати з його роботою, як менеджер, і якось так затягнулося. Потім друга дитина, потім ось третя. У принципі, я від цього дуже кайфую. Тому що не хотіла, щоб вихованням наших дітей займалася бабуся або няня. Для нас діти — не перешкода. Ми, навпаки, хочемо, щоб вони бачили, яким життям ми живемо. Ми всюди їх беремо з собою. З татом на зйомках бувають, що їм дуже подобається.

Про життя без нянь

У соціальних мережах дуже багато пишуть. Перше питання, яке завжди цікавить, — «Хто вас фотографує?». Це просто люди, які можуть проходити повз. «Та годі, у вас точно няні там, бабусі, а ви розповідаєте». Люди, хоч би як їм пояснював, усе одно впевнені, що за нами їздить у подорожі почет нянь. Допомагала часом моя мама, бабуся іноді. Але це дуже рідко. Насправді ніхто з нами не живе. І це дивує людей. Можна абсолютно спокійно обходитися без допомоги. Звичайно, якщо вона є, не варто відмовлятися.

Робота над стосунками — постійний процес

Важливо іноді з коханою людиною залишатися удвох. Вийти в кіно або прогулятися в парку. Діти дуже швидко виростають. Вони у 18 років і навіть у 15, мені здається, живуть своїм життям. А з чоловіком вам треба прожити все життя, якщо ви дійсно кохаєте і цінуєте одне одного. У нас є правило з Грицем. Коли діти лягають спати, ми 15 хвилин п’ємо чай, розмовляємо про все, що було за день. Це дуже нас зближує. І показує, що ми одне для одного все одно є центром всесвіту. Дітей ми обожнюємо. Це дуже чудово, коли їх багато. Коли вони обіймають, цілують — це незрівнянні відчуття і почуття. Але над стосунками потрібно постійно працювати. Якщо забувати одне про одного, це дуже швидко може піти. Зійти на нуль. Тому ми часто вириваємося. Іноді я прошу батьків. Вони забирають дітей. І до карантину ми намагалися на 2―3 дні їхати.

Про критику і стереотипи на свою адресу

Блогером я себе не вважаю, бо не настільки професійно займаюся цим. Я просто показую наше життя, як виховую дітей, ділюся якимись моментами. Щиро і від душі. Людям це подобається. Справді, у мене аудиторія майже 200 000 осіб. Я рада, що це моя така маленька інстасім’я. Вони мене дуже надихають і підтримують. Але іноді пишуть і негатив. Я це сприймаю абсолютно здорово. Будь-які зауваження, поради. Часто звучало за останній час: «Христино, чи не думаєте ви, що, сидячи вдома з дітьми і займаючись тільки сім’єю, дуже швидко станете нецікавою своєму чоловікові?» або, наприклад, «Вона ж нічого не робить, нічим не займається. Що ж вона може там? Чим вона цікава, пустушка». Це стереотипні речі. Не можу всім пояснювати, що я щаслива від того, що я мама і дружина. Теж заробляю гроші, наскільки мені потрібно. Внутрішньо я відчуваю, що після народження третьої дитини буду готова до якихось проєктів, реалізації власних ідей, думок.

https://www.facebook.com/TVchannelSTB/videos/408923256799933/