З листопада прикарпатцям заборонять рибалити на зимувальних ямах

Відомо, що під час зимового періоду риба концентрується в так званих зимувальних ямах – місцях із значною глибиною, де природою створюються найсприятливіші умови для зимівлі: навіть в найлютіші морози температура води становить чотири градуси за Цельсієм, що вберігає гідробіонтів від замерзання.

Для збереження водних біоресурсів у зимовий період, забезпечення охорони місць зимівлі риби Івано-

Франківським рибоохоронним патрулем видано наказ від 22 жовтня 2020 року № 99 «Про встановлення заборони вилову водних біоресурсів на зимувальних ямах» (http://ifr.darg.gov.ua/files/10/10_22_if_zimivlya.pdf).

В документі визначено перелік зимувальних ям на водних об’єктах Івано-Франківської області на осінньо-зимовий період 2020-2021 років. Крім того, створено карту зимувальних ям, де забороняється рибальство (https://www.google.com/maps/d/viewer…).

Для уникнення небезпеки погіршення умов зимівлі водних біоресурсів (в окремих випадках ще може навіть спричинити їх масову загибель) забороняється проведення поблизу зимувальних ям будь-яких гідротехнічних робіт як на дні водойм, так і у їх прибережних захисних смугах (в т.ч. добування піщано-гравійної суміші), а також миття транспортних засобів.

Івано-Франківський рибоохоронний патруль посилить контроль за дотриманням заборони рибальства на зимувальних ямах. Створюються пункти спостереження за зимівлею риби, розроблено заходи щодо запобігання явищам задухи і загибелі водних біоресурсів.

Нагадуємо, лов риби в осінньо-зимовий період можна здійснювати на ділянках водойм, де дозволяється любительське рибальство та поза межами зимувальних ям. При встановленні стійкого крижаного покриву на воді рибалять зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше № 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку.

За добування риби, інших водних біоресурсів на зимувальних ямах передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 85 КУпАП (штраф до 170 грн). Якщо такий вилов здійснюватиметься забороненими знаряддями лову – покарання відбуватиметься за ч. 4 ст. 85 КУпАП (штраф до 680 грн).

Крім штрафу за незаконне рибальство нараховуватимуться збитки за кожну виловлену рибину незалежно від її розміру. Наприклад: судак – 510 грн, сом – 425 грн, щука – 340 грн, сазан (короп) – 306 грн, рибець та білизна – по 255 грн, лящ – 170 грн, лин – 119 грн, плітка, клепець – по 85 грн, краснопірка – 68 грн, підуст, плоскирка та бичок – по 34 грн, карась, головень, окунь, пічкур, верховодка, йорж – по 17 грн тощо.

Залежно від розмірів завданих збитків, характеру і знарядь вчинення правопорушення за незаконну риболовлю може бути і кримінальна відповідальність (ст. 249 Кримінального кодексу України – незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Відповідно до цієї статті передбачено накладення штрафу у розмірі від 1 700 до 6 800 грн або обмеження (позбавлення) волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого