Песики у військовій авіації: як льотчики виховують вівчарок в Івано-Франківську
11 Грудня, 13:36
Поділитись статтею
В Івано-Франківську військові льотчики німецьких вівчарок виховують вже рік, взяли їх ще 3-місячними цуценятами – це Кольт, Курт, Крон, Кінг, Кеті, Лотта. За людськими мірками – це навіть не випускний клас загальноосвітньої школи. Але військові собаки у своєму юному віці не тільки вчаться, але й шукають вибухівку та знешкоджують диверсантів.
Їм усім трохи більше року, тож в улюблениці льотчиків Каті, ще вітер у голові, але вона вже спец із пошуку вибухівки. Такий талант у неї кінологи помітили під час гри, Катя дуже любить шукати, наприклад, свій тенісний м’ячик. Але для тренувальних закладок кінолог використовує справжню вибухову речовину, аби в реальних умовах собака безпомилково розпізнала її серед тисячі запахів. Катя знаходить без вагань.
А от Кольт – змалечку показав себе хорошим охоронцем, тож кінологи вчать його знешкоджувати диверсантів. І тепер собака відпустить ворога, тільки коли той здасться.
Військовим собакам важливо не боятися пострілів чи вибухів і навіть гулу реактивного двигуна. Такого їх жодна людина не навчить, каже кінолог. Безстрашність службовим тваринам передається генетично.
Була легендарна їхня бабця Юта-Севі. Коли була повінь 2008 року, я опинився на Дністрі. Якби Юта біля мене не була, я би зараз з вами не розмовляв. Я зміг схопитись за холку і вона з води мене витягла, – розповідає начальник кінологічної служби Івано-Франківської бригади тактичної авіації Сергій Богатирьов.
На військовій службі ці німецькі вівчарки лише рік, відколи до армії повернули, забутий іще в 90-х, кінологічний підрозділ. Льотчики своїми підопічними не натішаться. Мовляв, якби собакам давали погони, то вони б уже дали чосу деяким офіцерам.
До всіх своїх талантів, ці собаки ще й поліглоти, жартують льотчики. На службі з ними розмовляють німецькою. Це міжнародний стандарт – бо лаконічно, тож більш зрозуміло для собак. Без собак уже наче без рук – визнають льотчики. Адже в їхні обов’язки входить охорона території аеродрому. А це кілька сотень гектарів.
Поділитись статтею