Завжди молода

Чи можна втримувати свою фізичну форму впродовж десятиліть? Танцювати, займатися аеробікою та бігати навіть у поважному віці? Виявляється, не лише можна, а й треба! Уже легендарна викладачка Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Ліана Таран переконує: справа не в тілі, а в голові. Саме ці знання вона передала уже кільком поколінням своїх вихованців. Про справу життя, спортивну родину та закоханість у гімнастику пані Ліана розповіла журналу «МІСТО».

Тільки гімнастика!

З пані Ліаною я спілкувався телефоном. У слухавку почув приємний та життєрадісний голос: «А я чекала вашого дзвінка!» Бо ж про інтерв’ю домовлялися напередодні.

Розмову почали з розповіді Ліани Таран про себе. Вона є майстром спорту України і викладає гімнастику та спортивні танці в Коледжі фізичного виховання уже 48 років. «Не багато і не мало, – жартує пані Ліана. – І стаж солідний, і вік солідний».

Взагалі, під час інтерв’ю спортсменка багато жартувала, насамперед над собою. «Я відчуваю себе молодою, аж поки не подивлюся у дзеркало», – каже вона.

Та дитинство цієї життєрадісної та енергійної жінки було складним. Вона народилася в розпал Другої світової війни. Батько загинув на фронті, тож їх разом із сестрою виховував вітчим. У важкі повоєнні роки батьки думали, як прогодувати дітей, а про спорт чи інші дитячі захоплення не було й мови.

Та це не завадило Ліані закохатися спершу у танці, а трохи згодом – в художню гімнастику. В житті тоді ще зовсім юної дівчинки усе змінило знайомство з однією людиною.

Найголовніше – не переїдати. Аби людина добре працювала, аби в неї був світлий розум, їй не можна їсти надто багато. Бо це надмірне навантаження

«Ми жили тоді в Тернополі, і приїхала до нас тренерка. Вона відкрила секцію художньої гімнастики. Прийшла до нас до школи і розповіла, як красиво це виглядає під музику. Я захопилася, прийшла до неї і стала «художницею», – згадує Ліана Таран.

Після закінчення школи пані Ліана твердо вирішила пов’язати своє життя зі спортом. Вона вступила до Львівського інституту фізичної культури і продовжила займатися художньою гімнастикою. «Я не бачила себе в іншій професії. Тільки це!» – категорична спортсменка.

По завершенні навчання пані Ліана залишилася працювати у виші. Там же тоді й зустріла своє єдине кохання – Ігоря Тарана. «Свого чоловіка я вивчила», – сміється вона. Але це дійсно так, адже він був її студентом, на три роки молодшим. Свого часу Ігор Таран навіть став рекордсменом України з плавання. Узагалі сім’я у пані Ліани цілком спортивна.

«У мене вже навіть внуки спортсмени!» – каже жінка.

У Ліани Таран дві доньки. Старша, Юлія Беляк, – майстер спорту з гімнастики, молодша, Лія Василів, свого часу професійно займалася спортивними танцями.

«А зараз всі жінки нашої родини займаються аеробікою», – додає пані Ліана.

Фізична форма – назавжди

«Усе своє життя я старалася тримати вагу. Люди страшенно дивуються, коли чують це. А я як була 47 кг завважки, так і є. Це дуже важливо для здоров’я, але не всі це розуміють, на жаль», – каже Ліана Таран. І скромно зізнається: секрет такої форми полягає у буденних речах.

«Я завжди цитую мудреців: своїми ж зубами ми копаємо собі могилу». Найголовніше – не переїдати. Аби людина добре працювала, аби в неї був світлий розум, їй не можна їсти надто багато. Бо це надмірне навантаження», – каже жінка.

Та, окрім здорового харчування, потрібен і режим дня. Ліана Таран переконує: важливо дбати про свій біоритм, не ламати його.

«Вчасно лягати спати, бо відпочинок – це дуже важливо. Якщо людина не відпочиває правильно, то в неї і на роботі не так, і в житті не так, і настрій псується. А ми ж усі на нервах. Зловживати не можна – не без того, аби десь-колись випити склянку вина. Найголовніше – залишатися людиною. Щоб ваша голова завжди переважала над бажанням», – каже пані Ліана.

Її день, розповідає спортсменка, обов’язково починається з філіжанки кави. Далі – невеличка зарядка.

«Кажуть, треба працювати до поту. Ні! Якщо у вас день важкий, то краще зберегти сили. А якщо день легенький – то можна зробити і пробіжку. От ми з чоловіком під час карантину щодня на озері, купаємося. А ще я двічі на тиждень проводжу заняття для жінок на стадіоні 23-ї школи. Незважаючи на те, що коронавірус. Бо я знаю, що віруси не тільки в повітрі, вони ще й в голові. Що більше людина про те думає, що більше вона боїться, то скоріше може захворіти. Треба завжди собі казати: я здорова, в мене міцний імунітет і хвороби – це не про мене!» – каже Ліана Таран. І додає: і про карантинні норми забувати не треба.

Хочеш бути розумним – бігай, хочеш бути красивим – бігай, хочеш бути здоровим – бігай. Не кожен може займатися гімнастикою. Але бігати може кожен

«Кажуть не ходити, де багато людей, – не ходіть туди! Це правильно, таких правил треба дотримуватися. Але це не означає, що не треба займатися фізичними вправами. Я йду на стадіон, де здорові жінки. До мене хворі не прийдуть. Зараз таких 12-14. Лікарі теж ходять – допомагають пропагувати фізичні вправи. Це треба любити і розуміти, що спорт необхідний для хорошого життя», – переконує спортсменка.

А ще Ліана Таран продовжує бігати. «Як кажуть люди: хочеш бути розумним – бігай, хочеш бути красивим – бігай, хочеш бути здоровим – бігай. Не кожен може займатися гімнастикою. Але бігати може кожен», – каже вона. І без проблем може пробігти 3 км.

Пані Ліана впевнена: вікові стереотипи чи то думки на кшталт «я не для спорту» – це дурниці. Все в людини в голові.

«Не обов’язково займатися спортом. Спорт – це великі досягнення. А фізкультура – це для життя! Щоб тобі було приємно жити. А коли все болить, то жити неприємно», – каже вона.

Фізичними вправами Ліана Таран займається безперервно впродовж всього року. Робить вона усі можливі вправи і ніколи не дає собі слабинки, бо знає ціну своєї форми і як важко її повертати.

«Я ж приходжу у вересні на роботу, а студенти просять мене показати, як виконувати вправи. А я що буду лише розповідати? Звісно ж, програму «на майстра» я не роблю. Але те, що потрібно студентам, абсолютно все демонструю», – розповідає спортсменка.

Виховання поколінь

«Коли доньки були ще зовсім маленькі, ми всією сім’єю бігали навколо озера. Не можу сказати, що старша донечка з любов’ю бігала – вона не хотіла. А я була строга мама, знала, що потім вона мене і обіймати, і цілувати буде, і дякувати. Так, як вона зараз дякує. Знаєте, дехто каже, що от будить свою дочку, заставляє бігати, а вона потім ображається. А я кажу: змушуйте. Вона вас пробачить і потім буде вдячною за все», – розповідає пані Ліана про виховання власних дітей.

Та працювала вона над розвитком не лише власних чад. За майже 50 років педагогічного стажу Ліана Таран виховала цілі покоління спортсменів.

«Діти моїх учнів уже завершили навчання, скоро вже, мабуть, і внуки прийдуть, – сміється вона. –  Минулого року мій учень привів до мене свого сина. А я його не впізнала. А він же ж в мене старостою був!»

На питання, що найбільше їй подобається в роботі з молоддю, вона відповідає просто: все!

«Вони мене ніколи не дратують. Може, в мене підхід такий, я дуже доброзичлива. Але вони дуже люблять, коли я розповідаю про спорт. Знаєте, порожні лекції нікому не цікаві. А якщо людина відкриває душу, розповідає цікаві моменти зі свого спортивного життя – у студентів одразу оченята горять, всі слухають. А потім я кажу: пишіть. І вони тихенько пишуть», – зі сміхом розповідає пані Ліана.

Каже, поганих студентів у неї немає. Трійки отримують всі, хто ходить на заняття. Четвірки – ті, хто хоч чогось навчився. А п’ятірки мають ті, хто не лише навчився, але й наполегливо працює над собою, аби досягти результату.

Свого часу Ліана Таран була в збірній України з художньої гімнастики. Та між кар’єрою та розвитком наступних поколінь жінка обрала останнє.

«Найбільше я пишаюся тим, що моя тренерка у Львові Любов Термоз прищепила мені любов до спорту. Це була дуже хороша наставниця. Вона була дуже доброю і навчила всіх нас любити свою професію і ставитися з повагою до своїх учнів», – каже пані Ліана.

P.S.

Наприкінці нашої розмови Ліана Таран зізналася, що нічого б не змінила у своєму житті. Бо є неймовірно щасливою. Їй – 77 років. Та це ще не привід відмовитися від насичених та яскравих моментів щодня. Відмовитися від улюбленої справи.

Окрім гімнастики, пані Ліана часто танцює. А улюбленим танцем у неї, як не парадоксально, є вальс – що не надто прийнято в спортивних танцюристок.

Діти її учнів уже завершили навчання, скоро вже, мабуть, і внуки прийдуть

«Хоч і кажуть, що вальс застарів, – насправді ні! Він ніколи не застаріє. Це вічний танець для двох», – підсумовує вона. І додає, що завжди залюбки танцює його з чоловіком.

«Я вже все реалізувала. Все зроблено, хіба що молодшого внука треба в спорті трішки підтягнути», – жартує вона. А в цей час хлопчик перебиває нашу розмову і каже бабусі: «Ти ж іще одружити мене маєш!»

«Все зроблено. І в житті, якби його почати спочатку, я б нічого не міняла. Я дуже щаслива людина», – завершує Ліана Таран.

Автор: Роман Стельмах 

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 33

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.