“Стоп Фальсифікат”: скільки на Франківщині невершкового масла

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему «СТОП Фальсифікат». Масло солодковершкове II етап. Які проблеми насправді приховані?» розповіла голова ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова.

“У другому етапі (дослідження – ред.) був 61 зразок (вершкового масла – ред.), з них 39 український виробник та 1- Білорусія. Всього у нас було представлено в другому етапі 40 виробників. Було забраковано у другому етапі 14 зразків від 12 виробників», – сказала Миронова.

За її словами, як і під час першого етапу дослідження, що відбувся наприкінці 2019 – на початку 2020 років, відібрані в регіонах зразки знеособлювали і здавали у дві паралельні лабораторії – Держпродспоживслужби і Укрметртестстандарту. Жодна з лабораторій не знала, які зразки і яких виробників вона перевіряла.

Втім, на відміну від першого етапу, коли вивчали продукцію, представлену у магазинах великих українських мереж, нині у дослідженні було представлено значно більше виробників.

“У тому числі дослідили якість продукції регіональних виробників із магазинів регіональних мереж, яку не можна побачити по всій Україні. Бо на першому етапі дослідження засвідчило: менших виробників на ринку значно більше і вони частіше продають фальсифікований продукт”, – пояснила Миронова.

Як зазначено в інфографіці до презентації, не пройшла випробування другого етапу продукція таких марок: ПП «Земледух В Т», м. Івано-Франківськ; ТОВ «Іва-Арт», Івано-Франківська обл.; ТОВ «Рихальський завод сухого молока», Житомирська обл.; ТОВ «Терен-Про», Львівська обл.; ТОВ «Гранд Молпродукт», Полтавська обл.; ТОВ “Фирма Апрель”, м. Харків; Яготинське, Золотоніський маслоробний комбінат, Черкаська обл.; ТОВ «Городенківський сирзавод», Івано-Франківська обл.; ПП КФ «Прометей» Менський сирзавод, Чернігівська обл.; ПП Рось, Роменський молочний завод, на замовлення Мілкіленд; ТОВ «Еней», Житомирська обл., смт Романів; ПКД Екстра ТОВ Інтер-мол, м. Дніпро; ВАТ «Турківський молокозавод», Львівська обл.

Для порівняння: за даними ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів», під час першого етапу проєкту «Стоп Фальсифікат» було відібрано 77 зразків. З них 28 зразків українських і два – німецьких виробників. За результатами першого етапу досліджень було забраковано 16 зразків від 7 виробників, із загальної кількості 16 виробників.

Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька порадила споживачам не вестися на гарну обгортку та стереотипи і навела приклад білоруського вершкового масла, яке виявилося сфальсифікованим, виробленим із пальмової олії. Хоча існує думка, що вся молочна продукція з Білорусі – високої якості.

Голова Держпродспоживслужби наголосила, що якісний продукт завжди має відповідну ціну, і якщо ціна значно менша, то це означає, що продукт може не відповідати вимогам якості.

«Ми дуже занепокоєні тим, що в законодавчому полі немає визначення, що таке є фальсифікат. Коли ми проводимо свої заходи, ми маємо спиратися на чинне законодавство. Тому Службою підготовлено законопроєкт, який знаходиться зараз на погодженні в Мінекономіки», – підсумувала Магалецька.

Як повідомляв Укрінформ, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький сподівається, що ухвалення комплексу законопроєктів, де «вводиться чітка позиція по фальсифікатах і покарання, буде першочерговим пріоритетом у першому кварталі для Верховної Ради».