Ярослав Дарвай: «Збудуємо місто мрії для наших дітей!»

Ярослав Дарвай:«Мрію збудувати для наших дітей зелене, квітуче, по-європейськи красиве місто»

Ось вже більше семи років Ви займаєтеся наданням безкоштовної юридичної допомоги для мешканців нашого міста.Чому для громадської діяльності обрали саме цей напрямок?

Ця ініціатива виникла ще в той час, коли я займався юридичною практикою. Тоді  зіштовхнувся з ситуацією, що певна частина людей, які до мене зверталися, не мала змоги оплатити юридичну допомогу, хоча дуже її потребувала. Я не зміг залишатися осторонь і вирішив виділити частину свого часу для соціальної діяльності: визначив один день на тиждень, в який проводив консультації. Спершу також здійснював супровід справ у судах. Зараз, змінивши сферу діяльності, у мене вже немає такої можливості, однак від свого задуму я не відмовився і досі допомагаю іванофранківцям у вирішенні їхніх юридичних проблем.

З якими питаннями до Вас звертаються найчастіше?

У дні прийому під офісом завжди черга. Люди звертаються з найрізноманітнішими питаннями: від незаконно нарахованих комунальних послуг до неправильно призначених пенсій. Людям бракує знань, як діяти в таких ситуаціях. Завжди стараюся їх скерувати у потрібному напрямку. Інколи пишемо запити або дзвонимо в ту чи іншуслужбу, щоб людину прийняли і зрозуміли, що у неї є юридичний захист. Цього року почастішали скарги на втрату роботи. Через карантин багато підприємців збанкрутували, люди у відчаї через те, що стали безробітними. У таких випадках стараємося вислухати, підтримати, дати людям надію.

Ви допомагали й під час карантину?

Під час карантину, коли були заборонені контакти, приймав у телефонному режимі та онлайн.Також з командою провели акцію «Роздай маску потребуючим». Коли  побачили, що  багато людейне можуть купити цей найпростіший засіб індивідуального захисту через дефіцит, щовиник, оперативно прийняли рішення допомогти. Замовили близько 2 тисяч масоку місцевому ательє та роздавали їх безкоштовно. Завжди стараємося реагувати на потреби людей та тримати руку на пульсі подій.

Розкажіть, будь ласка, про справу чи випадок, що трапився впродовж Вашої громадської діяльності, який найбільше вразив.

Особливий випадок, який мені досі приємно згадувати та який приніс велике моральне задоволення, – це збереження житла у власності сім’ї інвалідів, які ледь не опинилися на вулиці. Мама з сином, інваліди 2 групи, програли судову тяганину банку, який відсудив у них квартиру через несплачені за кредитом відсотки, штрафи і пені. Коли ми взялися за справу, вже було визначено дату та час виселення цих людей з їх помешкання виконавчою службою. Кропіткою працею нам вдалося відновити їхні права. За 2 роки ми пройшли всі судові інстанції – від первинної і до Верховного суду України, як він називався на той час, та довели, що штрафи і пені були нараховані банком незаконно. Людине втратили свою квартиру та  залишилися там жити. Їхня щира подяка була для нас найбільшою нагородою за роботу.

Поряд з такою активною громадською  діяльністюВи ще й багато років у політиці.  Що для Вас було важливим у виборі «свого» політичного орієнтиру?

Сім років моя позиція незмінна –  я член партії «УДАР» Віталія Кличка. П’ять років тому балотувався до Івано-Франківськоїміської ради і цього разу теж йду на вибори. Чому «УДАР»? Бо це потужна, професійна, збалансована команда, що йде працювати. На мою думку, альтернативи їй немає. Тут зібралися фахівці з різних сфер – промисловці, бізнесмени, медики, діячі  культури – самодостатні люди, які відбулися в житті тадосягли успіхів у своїй справі. Команда «УДАР» – це однодумці з єдиним баченням та чітким планом розвитку нашого міста. Вірю, що ми маємо потенціал змінити Івано-Франківськ на краще,  якщо мешканці нададуть нам такий кредит довіри.

Знаю, що цього разу йдете на вибори не один.

Так, політика стала нашою сімейною справою. Моя дружина також вирішила балотуватися до міської ради. Вона, як спеціаліст у своїй сфері, знає, як підняти культуру в місті на якісно новий рівень. Ми підтримуємо та доповнюємо одне одного.

Які першочергові завдання ставите перед собою після виборів?

Першочерговим завданням є збалансування нашого міського бюджету та пошук нових шляхів його наповнення. Ні для кого не секрет, що маємо з цим велику проблему в Івано-Франківську. У нашій команді є професійні економісти, які розуміються в бюджетній сфері від А до Я та знають, як це зробити. Особисто я вважаю, що одним із таких шляхів є наповнення бюджету інвестиціями. Але на ділі, не на словах. Зараз, коли до міста доєднали нові території і наша ОТГ стала вдвічі більшою, маємо унікальну можливість та ресурси створити інвестиційні майданчики для залучення потужних інвесторів, які б вкладали гроші в розвиток краю. У час процесу децентралізації дивитися на центральну владу і чекати «подачки» звідти не варто, треба приймати рішення на місцях, ставити професійних людей керувати тією чи іншою сферою і самим змінювати ситуацію в нашому краї.

Ви очолюєте ПрАТ «Зелене господарство». Якого поступу Вам би хотілося у цій сфері?

Хотілося б докорінно змінити підхід до питань озеленення та благоустрою й підняти цю сферу на якісно новий рівень. Місяць тому на зустрічі з Віталієм Кличком у Києві я поцікавився, скільки коштів виділяють з бюджету столиці на озеленення. 256 мільйонів гривень. А в Івано-Франківську – 3 мільйони! Зрозуміло, що наше місто значно менше за розміром, але  цифри все одно не співрозмірні. Якщо ми хочемо легко, на всі груди дихати  киснем, а не вихлопними газами, які виділяють машини, то час серйозно поставитися до цих речей та дбати про посадку нових дерев, кущів, догляд та підсадку вже існуючих насаджень.  А це все впирається в кошти. Озеленення – це не лише гарні квіти на стовпах, але й нові зелені зони, парки. Масштабне та перспективне мислення про майбутнє наших дітей. Мрію, що ми зможемо збудувати для них квітуче красиве європейське місто, з меншою кількістю транспорту в центральній частині, натомість зі скверами та зеленими насадженнями.

Чого для цього бракує зараз?

Усе впирається в кошти та фінансування. Коли я прийшов на роботу в «Зелене господарство», підприємство було у великих боргах. Думав, що це буде останній рік його роботи. Однак ми зуміли оптимізувати діяльність, скоротили застарілі професії, які на той момент вже не використовувалися, та відійшли від радянської моделі управління. До сучасної, на жаль, поки ми так і не дійшли… Ситуація з грошима досі на межі критичної. Місто не замовляє у достатній кількості роботу підприємства, не завжди вчасно платить за неї. Але упріоритеті своєчасна виплата заробітної плати 40 нашим працівникам.

Минулого разу до перемоги на виборах Вам не вистачило кількох десятків голосів. Не було бажання кинути все  та зайнятися чимось іншим?

Перемогти на виборах і стати депутатом не є самоціллю. На наступний день після виборів замість того, щоб розчаровуватися, ми з нашою командою зрозуміли, що потрібно працювати ще активніше, з більшим запалом та натхненням йти до людей. Своїми силами біля школи №22 звели волейбольний майданчик та провели перший турнірна призи мікрорайону. Досі, проїжджаючи попри майданчик, радію, щобачу молодь, яка грає у волейбол, а  не сидить з цигаркою та алкоголем.

Потім взялися за проєкт озеленення маленьких дворів у своєму мікрорайоні. Бо якщо центр нашого міста щодо озеленення виглядає красиво, то у «спальних» частинах Івано-Франківська, де проживає більшість мешканців, усе набагато скромніше. Тож ми вирішили взяти ситуацію у свої руки та перетворити двори на  вул. Української  Дивізії, Молодіжній, Хоткевича, Івана Павла ІІ на  зелені оази. Приємно, що самі мешканці радо підтримали ініціативу, брали сапки в руки і долучалися до роботи! Добре, що є люди, які розуміють, що наше місто – це ми з вами.

Звідки такий оптимізм, віра в хороше?

Це закладенопо цеглинці змалку батьками. Вони завжди казали:«Не чекай, що хтось допоможе – візьми і зроби!» З цим принципом я і йду по життю. У школі мріяв стати юристом. Мені казали, що це дуже складно поїхати в чуже місто, вступити до престижного вишу без зв’язківта грошей. А самотужки, завдяки своїм знанням вступив до Харкова в Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого. Здобув  професію, яку я хотів, і зрозумів, що немає нічого неможливого. Вибори йду вигравати не заради виборів, а щоб змінювати наше  місто на краще. Я тут народився, я тут живу і планую жити далі. Кожен господар робить благоустрій коло свого дому, а наше місто – наш спільний дім, і ми повинні ставитися до нього  з любов’ю.

Де черпаєте натхнення?

Найперше – у сім’ї. Коли приходиш додому і бачиш, як твої діти ростуть, дорослішають, розумієш, що є заради кого працювати. Це й надихає. Якщо  в сім’ї панує  розуміння, тебе не критикують, а допомагають, з’являється мотивація працювати далі. Мені б дуже хотілося, щоб мої діти жили в сучасному квітучому європейському місті, не покидали Батьківщини. Так, нехай вони подорожують, здобувають освіту, але їхній дім тут. Хай реалізовують свої знання і таланти на рідній землі.Ми повинні залишити їм таке місто, яке не треба витягували з кризи та боргів; сильне, потужне, розвинуте, – як добрий старт їхнього майбутнього. Мрію,щоб воно було зеленим, без транспортних проблем, з екологією на першому місці.

Чи залишається при такій зайнятості час на себе? Як проводите дозвілля?

Звісно, вільного часу не так багато, як хотілося б. У вихідний день найкращий відпочинок  для мене – це провести час з сім’єю. У мене два сини – 8 та 2 років – вони швидко  ростуть, а так хочетьсябачити кожен їхній крок. Пропустивши ці моменти, ми вже не зможемо їх надолужити ніколи.Тому стараюсяувесь свій вільний час присвячувати найріднішим. Байдуже, чи вдома, чи на природі, чи в подорожі – головне, щоб ми були разом. У сімейному колі відпочиваю та набираюся енергії, щоб почати  наступний тиждень  на позитиві.

І на завершення розмови, що б Ви побажали нашим читачам?

Бажаю кожному мешканцеві нашого містадобра, надії на майбутнє та віри у власні сили. Якщо ми йдемо по життю на позитиві, то зможемо примножити хороше. Якщо ж увесь час в’язнути в негативі, критиці, усюди бачити зраду, то побудувати щось для себе, своєї сім’ї, загалом для міста буде важко. Прагніть більше віддавати, ніж отримувати. Ситуація з  коронавірусом скоро  закінчиться, і нам треба робити наше місто по-європейськи красивим вже зараз. Якщо мислити позитивно, все буде добре!