До минулого: пам’ятники діячам і подіям, які вплинули на розвиток Івано-Франківська.ФОТО

Щороку 18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. «МІСТО» вирішило розповісти про пам’ятники відомим діячам, які вплинули на розвиток Івано-Франківська. Також не оминули монументи, які присвячені яскравим подіям нашої історії.

Звісно, що першим у списку пам’ятник Івану Франку. Саме на його честь назвали наше місто.

Монумент встановили на місці старого пам’ятника Леніну на вулиці Незалежності біля готелю «Надія». Урочисто пам’ятник відкрили 26 серпня 1995 року.

Монументальний комплекс відображає постать Івана Франка, що крокує, на гранітному постаменті. Скульптори Любомир Яремчук та Микола Посікіра.

А найстаріший пам’ятник Івано-Франківська, що зберігся до наших днів – польському поету Адамові Міцкевичу. 

Його відкрили 20 листопада 1898 року. Під час Першої світової війни пам’ятник пошкодили, але у 1930 році його було відлито з бронзи, спрощено форму п’єдесталу та дещо змінене місце розташування.

Бронзова фігура знаходиться на площі Міцкевича. Скульптор Тадеуш Блотницький зобразив поета з книгою в руках у хвилину натхнення. На постаменті викарбувані слова польською: «Адаму Міцкевичу в століття від народження – громадяни м. Станиславова. 1898 р.».

31 грудня 2013 року в Івано-Франківську встановили перший в світі пам’ятник «Руській трійці». Він  розташований у сквері позаду медуніверситету.

Ідея відкриття пам’ятника належить краєзнавцям міста.  Вони оголосили історико-патріотичну акцію «Збудуймо методом народної будови в Івано-Франківську перший в Україні пам’ятник «Руській трійці», авторам альманаху «Русалка Дністрова» – першої книги українською мовою на західноукраїнських землях» і зібрали на монумент 175 тисяч гривень. В акції взяли участь понад 20 тисяч доброчинців не лише з Прикарпаття, а й з інших областей та з-за кордону.

Автор пам’ятника – скульптор Володимир Довбенюк. Монумент створений з бетонної суміші, тонованої в колір граніту.

В Івано-Франківську знаходиться і єдина в Україні скульптура, присвячена усім пластунам. Пам’ятник пластунам, що не зламали своїх присяг відкрили 12 квітня 2012 року на честь 100-ліття від дня складання першої пластової присяги. Розташований  біля кінотеатру «Люм’єр» поблизу площі імені Адама Міцкевича.

Частину грошей на пам’ятник зібрали пластуни, частину виділили з міського бюджету. Скульптор – Володимир Довбенюк.

4 грудня 2015 на розі вулиць Мазепи та Бельведерської відкрили пам’ятник видатному бургомістру Станіславова Ігнацію Камінському.

Саме йому слід подякувати за відновлення міста після так званої Мармулядової пожежі. Тоді згоріли 260 будинків і вогонь зруйнував ратушу та суттєво пошкодив вірменський костел. Коштів на відновлення будівель у міста не було. Камінський домігся позики для міста на дуже вигідних умовах, завдяки чому місто досить швидко відбудували.

Скульптор – Михайла Колодка.

На честь проголошення столиці ЗУНР в Станіславові встановили пам’ятний знак перед Домом правосуддя на вулиці Грюнвальдська, 11, де в 1919 році знаходився секретаріат ЗУНРу.

Відкрили пам’ятник у 2004 році, в день 85-ї річниці створення Західно-Української Народної Республіки.

Автор монумента – Володимир Довбенюк. У чотирьох нішах постаменту скульптор розмістив барельєфи видатних діячів ЗУНРу: Євгена Петрушевича, Дмитра Вітовського, Льва Бачинського і Костянтина Левицького, а над ним встановив стилізовану фігуру січового стрільця.

Пам’ятний знак страченим українським націоналістам відкрили на Покрову 14 жовтня 2003 року. Таким чином вшанували пам’ять про українців, розстріляних німецькими окупантами під час постановки оперети Я. Барнича «Шаріка» у Станіславівському театрі імені І. Франка 1943 року.

Пам’ятник знаходиться у центральній частині міста на вулиці Страчених Націоналістів. Скульптор – Володимир Довбенюк.

Братське кладовище – меморіальний комплекс в Івано-Франківську – відкрили у 1946 році на розі вулиць Лепкого і Рєпіна.

Меморіальний комплекс складається з Монументу слави, «Вічного вогню» та братських могил солдат, що загинули під час завоювання міста Радянським Союзом в Другу світову війну.

В 1967 році кладовище реконструювали. Ансамбль увінчала 8-метрова скульптура матері з двома дітьми. Автори монументу – місцеві скульптори Лендел і Мацієвський.

У меморіальному  сквері 14 жовтня 2015 встановили пам’ятник Роману Гурику. Хлопець був активним учасником Революції Гідності. 19-річний івано-франківець загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві від пострілу снайпера.

Пам’ятник – це бронзова фігура юнака зі щитом, встановлена на його могилі. Ідея та її втілення в життя належить київському скульпторові Борисові Данилюку. Над створенням образу майданівського янгола він працював близько восьми місяців.

У  2017 році на «стометрівці» (пішохідна частина вулиці Незалежності – ред.) встановили цікавий пам’ятник франківському художнику Опанасу Заливасі, який пережив Голодомор і був засуджений за антирадянську агітацію.  

Заливаха працював у галузі станкового живопису та графіки. Серед його найбільш відомих робіт «Червона калина», «Дзвонар», «Є і будемо», «Портрет Василя Стуса». Опанас Заливаха помер у 2007 році в Івано-Франківську.

Бронзовий пам’ятник зображає художника з мольбертом, який ніби присів на одній з лавок та робить замальовку. Скульптор – Ігор Семак.

Двометровий пам’ятник прикарпатському письменнику Степану Пушику відкрили  у 2019 році на пішохідній зоні вулиці Шевченка, поруч з будинком № 74-76.

Степан Пушик – автор одного з найбільших рукописних щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких до 200 сторінок. Був заслуженим діячем мистецтв України, народним депутатом України першого демократичного скликання. Письменник помер  у серпні  2018 року.

Бронзовий пам’ятник скульптор Володимир Семків виконав у вигляді щоденника письменника – 9 сталевих листів товщиною 6 мм з ажурним написом «Степан Пушик» та текстом-присвятою на першому листі.

Пам’ятник Народному вчителю в Івано-Франківську відкрили на вулиці Івана Франка у грудні 2018 року. На цій вулиці є два ліцеї: № 3 і №5.

Фігуру скульптор Ігор Семак виконав у бронзі. Висота учительки, яка читає – 2 м 10 см, самого пам’ятника – 2 м 35 см.На пам’ятнику написана цитата з пісні «Вчителька» гурту «Тверезість і Культура»: «Вчителько моя, зоре світова…».

Пам’ятник чорнобильцям Прикарпаття відкрили у серпні 2014 року на розі вулиць Незалежності і Шухевичів.

Пам’ятник виготовлений із граніту у вигляді матері-берегині висотою близько 5 м. На постаменті надпис: «І мертвим, і живим, і ненародженим чорнобильцям Прикарпаття. Вони спасли світ від ядерної катастрофи. Вічна пам’ять». Автор – Володимир Довбенюк.

А на розі вулиць Сахарова і Коновальця у 1997 році встановили  пам’ятник Працівникам органів внутрішніх справ Прикарпаття, які загинули при виконанні службових обов’язків.

Монумент встановлений з ініціативи ради ветеранів, підтриманої тодішнім начальником УМВС в області генералом міліції Анатолієм Французом. Скульптор М. Посікіра, архітектор М. Федик.

У парку Воїнів-інтернаціоналістів знаходиться пам’ятник воїнам, полеглим в афганській війні. Його відкрили у 2009 році.

Це майже трьохметрова гранітна скульптура. На постаменті – 30-тонна скеля, на ній жива мішень під прицілом снайперської гвинтівки – бронзова фігура солдата, який тримається за пробите кулею серце. Біля підніжжя – символ пам’яті: запалений факел, пам’ятна таблиця загиблих та викладене каміння з написами афганських міст, де відбувалися найжорстокіші бої за участю українців. Скульптор – Василь Вільшук.

У 2000 році на площі Ринок спорудили фонтан з пам’ятником зерну життя, що мав символізувати відродження життя, яке завжди перемагає смерть.

Раніше скульптура мала форму зерна, з якого проростали пагони рослин. Хоча зараз жителі міста називають фігуру яйцем. А після подій 2004 року деякі івано-франківці розповідали довірливим туристам, що яйце встановили після «замаху» на Віктора Януковича.

Пам’ятник Дерево щастя подарували Івано-Франківську учасники «Свята Ковалів 2008». Встановили його на «стометрівці» на одній із клумб, де впродовж багатьох років поспіль не приживалися саджанці клена.

Гілки дерева прикрашає безліч кованих елементів, серед яких можна знайти: зображення Адама і Єви з яблуком; улюблену дітьми підвісну гойдалку; людину-оркестр; жар-птицю; дивовижні квіти та багато іншого.

Вважається, якщо кататися на гойдалках і загадувати бажання, то вони обов’язково збуваються. А молодята впевнені, що підкова, яка повішена на дерево, зміцнює шлюб.