5 причин відвідати Ворохту влітку

Ворохта невелика, але є мінімум п’ять причин відвідати її та полюбити на все життя:

Саме Ворохта є найближчим населеним пунктом, звідки починається сходження на найвищу точку України. Схили гори є домом для багатьох рідкісних рослин, значна частина яких занесена до Червоної книги України. На висоті 1750 м над рівнем моря у підніжжі Говерли з невеликого джерельця бере початок ріка Прут. Вище 1800 м н.р.м. починаються субальпійські та альпійські луки. Підкорення Говерли під силу далеко не кожному, адже підйом на таку висоту вимагає багато зусиль. Але для тих, хто витривалий та міцний, з вершини відкриваються неймовірні краєвиди на Чорногірський хребет.

Вони були збудовані у 1894-1895 роках за часів Австро-Угорської імперії. Довжина найдовшого моста – 200 метрів, а протяжність центральної арки – 30 метрів. Сьогодні він не є діючим. Іншими двома залізничними мостами-віадуками їздять поїзди. Один віадук довжиною 136 метрів знаходиться у центрі Ворохти. Під час Другої світової війни міст було підірвано, а згодом відновлено бетоном. Сьогодні бетонні опори прикрашено малюнками на гуцульську тематику. А інший, так званий Кривий міст-віадук, знаходиться поблизу села Вороненки.

Дві унікальні дерев’яні гуцульські церкви Різдва Пресвятої Богородиці розташовані поруч одна від одної неподалік від центру селища. Римо-католицький костел Різдва Пресвятої Діви Марії знаходиться недалеко від залізничного вокзалу. А найновіша церква Різдва Івана Хрестителя розташовна на віддалі 10 км від Ворохти, звідки починається маршрут на гору Говерлу. Кожен храм має свій унікальний архітектурний стиль та цікаву історію.

Ворохта є чудовим місцем для їзди на велосипедах. Гірські веломаршрути відрізняються довжиною, рівнем складності та перепадами висот. Сподобаються не тільки новачкам, а й шукачам гострих вражень. А ще тут є багато садиб, які мають всі необхідні умови для прийому туристів з велосипедами: мийка для велосипедів, велогараж, набір інструментів. У пункті прокату окрім велосипедів та необхідного спорядження, надають інформацію про веломаршрути й велосадиби та пропонують організацію групових велоекскурсій.

У цьому полонинському господарстві дбайливо збережено традиції гуцульського побуту. Тут можна відвідати дерев’яну сироварню-стаю, в якій готують бриндзю зі свіжого молока, подивитись на старовинні предмети побуту, скуштувати традиційний гуцульський бануш та свіжі сири, покататись на конях, а господар проводить екскурсію та розповідає цікаві історії.