“Підтримка була потужна”, – Франківщина на Євро-2020. ФОТО.ВІДЕО

Останній місяць у всіх на вухах та в заголовках ЗМІ головна подія літа – UEFA EURO 2020. Це 16-й чемпіонат Європи з футболу, який проходить з 11 червня по 11 липня 2021 року. Попередньо змагання мали пройти в червні-липні 2020 року, однак через пандемію COVID-19 у світі їх перенесли. Через рік чемпіонат все одно носить назву “Євро-2020”.

Збірна України цьогоріч отримала шалену підтримку від українців на чемпіонаті, вболівальники з кожного куточку країни поїхали підтримати нашу команду на Євро-2020. Не виняток і Франківщина. Пропонуємо поринути в цю патріотичну атмосферу через фото та враження, якими поділилися з нами читачі МІСТА.

“За останній рік це одна з наймасштабніших подій, свого роду свято життя. Люди ненадовго забули про карантин, обмеження та інші проблеми”, – каже Андрій Гордій з Косівщини. Хлопець з друзями поїхав підтримати збірну своєї країни на матч Україна-Австрія, що відбувся 21 червня.

В той вечір добре грав тільки 12-й гравець, тобто вболівальники. Робили все від себе залежне – крута атмосфера та підтримка, навіть після пропущеного м’яча, і до останніх хвилин. Два дні вулиці Бухаресту були переповнені вболівальниками. Румуни тільки ходили з телефонами і знімали.

Коли хтось з українців добирався до колонок і вмикалась українська пісня – той заклад ніби ставав українським осередком, всі приходили туди, і співали – від нових пісень типу Go-A “Шум” до класичної “Червоної рути”.

І, звісно, перекрикуватись з австрійцями “Путін-**йло” безцінно. Сам матч, звісно, розчарував трохи, бо ти їдеш туди через це, це головна подія. Не знаю, чому наші так грали. Одна з найгірших ігор при Шевченко.

Дитячі помилки, елементарні речі не виходили, як-от пас на 10 метрів. Чи то наші вже стомлені були, бо все-таки збори почались за місяць до Євро, чи просто якусь “запару зловили”…  Хоча вже третій матч на Євро, колінки мали б не так трястись. Не знаю, але такої “печальної” збірної давно не бачив, – каже вболівальник.

Емоційно про матч Україна-Австрія розповідає також івано-франківець Андрій Черненко:

Враження просто фантастичні від кількості українців в Бухаресті за останні два дні. Перед матчем ми “окупували” один з пабів в старому місті і там була цілодобова точка збору наших фанів. По всьому місту можна було зустріти людей в жовто-блакитній символіці, які, бачачи таку символіку, голосно вітались “Слава Україні” А перед самим матчем була організована двохкілометрова хода фанів до стадіону.

Було цікаво спостерігати, як місцеві жителі з вікон знімають це все на свої телефони. Попри “ковідні” обмеження розсадки на арені, наші фани все-таки згуртувались в двох фан-секторах і повністю затьмарили невеликі групки австрійських фанів. Підтримка була потужна. Звісно, в другому таймі уже не було сил та настрою запалювати як на початку гри, і, звісно, дуже прикро що футболісти не віддячили нам грою та результатом, але ми все ж не перестанемо за них вболівати.

Ще одна косівчанка – Вікторія Мельниченко – теж побувала на матчі Україна-Австрія. На стадіоні, розповідає дівчина, панувала надзвичайно патріотична атмосфера. Вболівальники до останнього підтримували нашу збірну.

Протягом дня бачили в Бухаресті безліч українців з нашою символікою, які гордо викрикували “Слава Україні”. Це чудово та ще раз доводить що ми єдині, незламні та сильні. Пишаюсь нашою країною, пишаюсь, що я українка!

І знову Косівщина. Своїми емоціями та враженнями від матчу Україна-Австрія ділиться Любомир Сусак:

Одразу по прибутті в Бухарест переповнювали емоції, що цей довгоочікуваний день настав. В кожному куточку міста ти зустрічав усміхнених вболівальників, які насолоджувалися життям, співали та танцювати. Щось схоже було важко уявити під час карантину, це було ніщо інше, як футбольне свято.

Вболівальники створили неймовірну атмосферу, і всі були в передочікуванні футбольного матчу. Нам потрібно було не поступитися, та не все сталося, як гадалося. На жаль, ми не добилися позитивного результату. На стадіоні вирувало відчуття спустошення, вболівальники віддавали всіх себе та не отримали бажаного.

На обличчах футболістів, читався розпач та втома. В той вечір небо над Бухарестом було червоного відтінку. Неоднозначна гра нашої команди – це тактичний план, чи проблеми із підготовкою, більше запитань, ніж відповідей. Та як би там не було, ми крокуємо далі.

 

Франківець Сергій Абрам’як був на двох матчах чемпіонату – Україна-Нідерланди та Україна-Англія. Про останню гру висловив свою думку:

Звичайно, хотілося хоча б одного голу, але суперник дуже сильний. Серед вболівальників не бачив жодного розчарованого чи злого через поразку. Все ж 1/4 Євро – це нова сторінка в історії українського футболу.

Богдан Зеленчук з Надвірної підтримував нашу команду на всіх матчах чемпіонату. Чоловік каже, що стосовно COVID-19 все було належно організовано, а самі вболівальники дуже дружелюбні. МІСТУ чоловік зізнався, що йому було дуже приємно, що наша країна представлена на такому великому святі європейського футболу, а на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував пост:

Україна покидає ЄВРО-2020! Збірна України вперше в історії вийшла в чвертьфінал чемпіонату Європи.
Дякуємо за все, хлопці!
Це була історія, яку ми ніколи не забудемо!‼️