Подання недостовірних відомостей у фінзвітності кандидатів: нацполіція відкрила кримінальне провадження

Надвірнянський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області відкрив кримінальне провадження за ознаками подання завідомо недостовірних відомостей у фінансових звітах про надходження і використання коштів виборчого фонду на проміжних виборах народних депутатів по 87-му округу.

Йдеться у повідомленні Чесно.

Фігурантами провадження є Олександр Шевченко (партія “За майбутнє”) та Юрій Голіней (партія “Платформа громад”). Найімовірніше, йдеться про приховані витрати на рекламу у соцмережі Facebook.

Відповідні матеріали до Нацполіції направило Національне агентство з питань запобігання корупції.

Проміжні вибори до парламенту проходили 28 березня, зокрема у 87-му окрузі на Івано-Франківщині. Як раніше писав Рух ЧЕСНО, офіційні витрати Олександра Шевченка на рекламу у соцмережах становили всього 100 тис. гривень, тоді як згідно з бібліотекою Facebook-реклами його фактичні витрати під час кампанії перевищують 20 тис. доларів (близько 600 тис. гривень). Йдеться виключно про кошти, отримані Facebook — ця сума не включає видатки на створення контенту, оплату послуг посередників, а також сплату податків. Таким чином, загальна сума витрат повинна бути суттєво вищою.

Зазначені факти ЧЕСНО передав до ОВК № 87 та до НАЗК ще у квітні.

У провадженні фігурує й інший кандидат — Юрій Голіней. За підсумками аналізу фінзвітів кандидатів у народні депутати ЧЕСНО виявив ознаки заниження витрат Голінеєм на зовнішню рекламу та рекламу в інтернеті. Згідно із даними бібліотеки Facebook-реклами, на поширення рекламних дописів зі сторінки Юрія Голінея витратили 1850 доларів, або майже 50 тис. гривень. Втім, офіційно на розміщення реклами в інтернеті кандидат витратив втричі менше — 14 тис. гривень.

Згідно із витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження відкрито за частиною 1 статті 159-1 Кримінального кодексу України. Стаття передбачає цілий спектр санкцій — від незначних штрафів (від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) аж до обмеження чи позбавлення волі на строк до двох років. Втім, не зовсім зрозуміло, хто буде нести відповідальність — самі кандидати чи розпорядники їхніх виборчих фондів.