Прикарпатець створює прикраси з металу. ФОТО

Хрестики, підвіски, персні, сережки та згарди – такі прикраси виготовляє прикарпатець Никола Андрусяк. Чоловік вже 10 років займається художньою обробкою металу.

У своїй роботі Никола використовує кольорові метали: мідь, латунь, мельхіор, нейзильбер, інформує Суспільне.

“Це – “недоювелірка” і “перемосяжництво”. Методи, якими обробляю метали, є ювелірними. Я використовую лобзики, бормашину, паяю. А класичне мосяжництво – це все-таки литво”, – розповідає майстер.

Никола Андрусяк навчався у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на відділі кераміки. У 2008 році він почав працювати з металом. Тоді, під час навчання на відділі кераміки, проводили спільні практичні заняття із тими, хто вчився на майстрів по металу. Вже тоді чоловік почав більше дізнаватися про роботу із металом та виготовляти перші вироби. Тоді вирішив залишити кераміку та піти з інституту.

“Пішов до себе додому, в майстерню, батьки допомогли трошки з інструментом, допомогли з матеріалом. І я почав працювати, почав експериментувати з металами, – розповідає майстер. – Через брак інструменту я не міг паяти, щоб скріпити. Мені треба було якось поєднувати, тому я згинав метал, просверлював і на заклепки клав. І, власне, ті заклепки, гнуття металу почало диктувати стиль. Вийшло те, що вийшло. А згодом я вже вдосконалювався”.

Надихають Николу Андрусяка на створення таких робіт ремесла та народне мистецтво. Чоловік також не виготовляє репліки та копії.

“Гуцульське мосяжництво і все, що робилося тут, в цьому краю, в дереві, вишивці, ткацтві, — воно є джерелом натхнення для моєї роботи. І від того я відштовхуюся, намагаюся інтерпретувати у свої роботи”, – пояснює майстер.

Никола Андрусяк працює у різних техніках обробки металу. На виготовлення однієї прикраси майстер витрачає щонайменше три дні. Бували роботи, над якими працював пів року.

“Я і пиляю, і паяю, і склепую, якщо треба, то згинаю. Якщо треба взяти штихель, я візьму штихель. Треба взяти надфіль, то я візьму надфіль, заполірую. Тобто весь спектр, який використовують ювеліри, я використовую до обробки металу. А в плані стилістики намагаюся робити так, як відчуваю”, – додає майстр.

“Але з часом я розумію, що, просто творячи роботи в єдиному екземплярі, я себе обмежую. Є деякі вироби, які ми намагаємося копіювати, щоб більше людей їх мали, – говорить Никола Андрусяк. – Коли прикраса вже виходить у металі, ти її відпускаєш у люди, як дитину. Звичайно, переживаєш — приймуть чи не приймуть. І дуже приємно чути, що її прийняли”.

Никола Андрусяк розповідає, що є мастри, які копіюють його роботи, зокрема — підвіску у формі тризуба.

“Одного разу товариш попросив виготовити тризуб. Я встав зранку і зробив. Створив потім кілька тризубів, вони розійшлися між людьми. Особливість їхня була у тому, що нижня частина була зроблена методом прошивання дроту. В дроті я роблю прошивку і через нього пропускаю дротик. Через 7 років побачив мій тризуб. Вже дійшло до того, що я заходжу у сувенірний магазин і бачу мій тризуб відлитий. Це, мабуть, найвідоміша моя робота, але мало хто знає, що вона моя”, – розповів Никола Андрусяк.