«БА і ДІ»: коли старіти не страшно

Франківські пенсіонери ГО «БА І ДІ КЛУБ» ще рік тому відкрили свій соціальний бізнес. Вони зруйнували стереотипи про дідусів і бабусь, які лиш скаржаться на життя і геть не хочуть розвиватися. Тепер ці пенсіонери-фрілансери не лише реалізовуються в соціумі, але й тямлять в ІТ-технологіях, психології, мистецтві і педагогіці.

«А зі старого що взяти?»

«Весь тягар кризи пенсійного віку я пережила на собі, зараз що ближче до пенсії, то сильніше переживаєш за майбутнє, – каже співзасновниця ГО «БА І ДІ КЛУБ» 62-річна Галина Плотницька. – Крім того, що пенсії мізерні, ще й не завжди стаж офіційно підтверджений. Але навіть не це найгірше. Людина почувається покинутою і незайнятою. Друзі і знайомі відходять. У дітей своє життя – «мамо, не втручайся» або «діду, ти своє вже відкерував». Соціум теж відштовхує – там хочуть молодих, гнучких і прогресивних. А зі старого що взяти? Принаймні так думає більшість».

Окрім цього, процвітає стереотип, мовляв, типова бабуся – це завжди всім незадоволена жінка, яка цілими днями відсиджується на лавці коло свого дому, лузає насіння і пліткує про сусідів та політику. Або ж жінка, яка просто спокійно доживає собі, в кращому випадку ще й при цьому має сили піклуватися про внуків чи ходити на дачу трохи попорпатися в землі.

«Звісно, цей стереотип не зовсім безпідставний, – продовжує Галина Плотницька. – Навіть молоді не завжди хочуть працювати над собою, розвиватися, що вже казати про зрілих людей. Але часи стрімко змінюються, особливо тепер – шаленими темпами. І треба до цього адаптовуватися, принаймні намагатися. Часи міняються, і завдання – теж. Якщо колись панували такі умови, що головним було просто вижити, то тепер настала абсолютно інша ера – кожен має еволюціонувати і розвиватися. Без цього нікуди – пропадеш. Але саме нашому поколінню найскладніше, адже треба перелаштуватися зі свого закостенілого світогляду на геть інший. Має змінитися вся парадигма життя. Не кожен готовий, не кожен хоче».

Ба-фрілансер може забрати вашу дитину зі школи, відвести її додому, прослідкувати, щоб вона поїла, допомогти з уроками та відвести на гурток

У Франківську рік тому знайшлися ті, котрі хочуть, об’єдналися в активну спільноту «БА І ДІ КЛУБ» і зважилися на соціальне підприємництво.

Ба-фрілансер може забрати вашу дитину зі школи, відвести її додому, прослідкувати, щоб вона поїла, допомогти з уроками та відвести на гурток. Вона може піти за покупками, приготувати вечерю, зробити легке прибирання, вигуляти та погодувати домашніх улюбленців.

Ді-фрілансер, крім того всього, що може зробити Ба, також здатен виконати дрібний ремонт, прослідкувати за майстрами під час ремонту, подивитися за господаркою, навчити вашого сина допомагати бабусі чи мамі, навчити чоловічих справ, зрештою, просто сходити з ним на футбол і поговорити на всілякі хлопчачі теми.

Також фрілансери «БА І ДІ КЛУБ» можуть бути компаньйонами для ваших дуже стареньких батьків чи інших самотніх родичів. Окрім цього, можуть запропонувати супровід для людей з інвалідністю.

Все це коштує трохи нижче ринкової ціни. Але на час карантину пенсіонери клубу поки більше вчаться: мотиваційні тренінги, ділові ігри, творчі майстер-класи, вебінари з психології і педагогічної майстерності, інформаційна грамотність і багато іншого.

«Я живу тим»

Співзасновниця організації Галина Плотницька свого часу трохи працювала вчителькою, потім пішла в рекламну сферу, але завжди мала потяг і хист до нових починань, не боялася ініціативи і відповідальності – розкрутила не один проєкт.

А потім мусила випасти з соціального життя – так сталося, що весь час треба було присвятити родині і домашнім справам. А далі пенсія і депресія. Однак вік не вплинув на характер – підприємницький запал тільки посилився.

Галина пішла вчитися в школу соціального бізнесу, долучилася до курсів з програмування і нарешті навчилася робити те, що давно хотіла, – створити сайт. І навіть чітко знала, для чого. Жінка довгий час виношувала задум заснувати спільноту, де б такі самі пенсіонери могли реалізуватися і бути корисними для людей.

Далі був конкурс на найкращу ідею для соціального підприємництва. З-поміж багатьох учасників пані Галина була найстарша, і саме їй аплодували найдужче. Задум надихнув усіх – жінка виграла навчальний бізнес-курс і фінансування сайту. «Дивлячись на вас, нам не страшно старіти», – сказали їй потім молоді учасники.

«Просто я живу тим, про що говорила під час своєї презентації, – усміхається пані Галина. – Все пройшла на власному досвіді і давно вимріяла кожну деталь такого особливого бізнесу, як соціальна реалізація пенсіонерів. І головне, що я сліпо вірила в свою ідею клубу бабусь і дідусів: аби вони могли збиратися, вчитися, передавати свій досвід, допомагати тим, кому це треба… Виходило, що я захищаю свій проєкт перед аудиторією, але насправді виступила мотиваційним спікером».

Виходить бомба

На перше засідання клубу прийшло тільки четверо людей. Тепер їх аж кілька десятків. Кожен – цікавий та унікальний.

Ба Віра ранок починає із зарядки, цікавиться психологією, знає сотні рецептів, сама розробляє і створює одяг та аксесуари.

Ба Люда – вегетаріанка. Рецепти і поради шукає не в інтернеті, а в аюрведі. Її навіть запрошують скласти меню та приготувати страви на різні вегетаріанські вечірки.

Ба Оксана любить подорожувати, з усіх мандрівок привозить цікаві камінці, вчить польську мову, деякий час сама виготовляла парфуми, підбирала різні аромокомпозиції, створила серію м’яких іграшок, сплетених спицями.

Ба Люба – сертифікована масажистка, зараз закінчує навчання з косметології, часто відвідує творчі майстер-класи, малює по склу, співає, танцює, ходить у гори.

На перше засідання клубу прийшло тільки четверо людей. Тепер їх аж кілька десятків. Кожен – цікавий та унікальний

Зараз Галина Плотницька має нову ідею, як працевлаштувати пенсіонерів. Чи не кожен із них є експертом у певній галузі. Підприємцям буде вигідно взяти таку людину на роботу, не витрачаючи захмарні гроші на зарплати, які довелося б виділяти для молодих фахівців. Ось-ось жінка хоче почати перемовини.

«Ще один стереотип, мовляв, молодий спеціаліст працює краще, бо гнучкий, швидкий і легко вчиться, – говорить вона. – Роботодавці часто кажуть, що їм зручніше взяти геть недосвідченого працівника і навчити «під себе». Тим не менше, американські вчені дослідили: коли люди старшого віку навчаються нових технологій, вони працюють у рази ефективніше, ніж молоді. Чому? Бо мають напрацьовані свої підходи, які слугують чудовим фундаментом для новаційних напрямків. У підсумку виходить бомба».

Автор: Наталія Мостова

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 34

Усі статті журналу МІСТО читайте тут

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.