Людям – зброю. Самозахист чи небезпека?

Закон про зброю в Україні намагаються ухвалити останні кілька років. Він є досить дискусійним як у Верховній Раді, так і в суспільстві. Головне питання: чи зможе збройний закон зменшити кількість злочинів?
Політики з рішенням на рівні держави не поспішають, і жоден документ ще не проходив далі першого читання. Тим часом зброя в країні є – легальна і нелегальна. Чи на часі в українському суспільстві легалізація зброї та які наслідки може мати новий закон, з’ясовувало «МІСТО».

Засоби самооборони в Україні дозволені наказом №662 Міністерства внутрішніх справ ще від 21 серпня 1998 року. Відтоді з дозволу поліції українці можуть володіти зброєю з 18 років.

А саме:
• газовим пістолетом, револьвером і патронами до них, зарядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії;
• холодною зброєю: ножем, кастетом тощо;
• вихолощеною зброєю – пристроями, виготовленими шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами;
• пневматичною зброєю калібром понад 4,5 міліметри і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду.

Крім того, з 21 року українці можуть оформити дозвіл на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю, а з 25 років – вогнепальну мисливську нарізну (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами).

Але чіткого закону про обіг зброї в Україні немає.

Натомість у Європейському Союзі діє Директива №91/477/EC, яка детально визначає умови доступу людей до зброї, а також вимоги до обліку та контролю за її обігом. Разом з тим, вона утверджує право людей на доступ до зброї як до засобу самозахисту, у тому числі коротко ствольної. Як правило, тут мається на увазі саме стрілецька зброя: револьвер, пістолет, у тому числі автоматичний.

Підводні камені

Більшість країн Європейського Союзу вже привели свої закони у відповідність до цієї Директиви. Тому, якщо Україна хоче наблизитися до стандартів Євросоюзу, оборот цивільної зброї повинен бути впорядкований на законодавчому рівні та відповідати її вимогам.

В Україні існує так звана «презумпція психічного здоров’я», згідно з якою кожна людина вважається психічно здоровою, поки не доведено протилежне

Але чи готові українці до європейського збройного закону?

«Ми живемо у психологічно нестійкому суспільстві, маємо непередбачуване законодавство, наші громадяни, як свідчить теперішня історія України, здатні на створення революційних ситуацій… І якщо до цього додати ще озброєне населення, цей революційний потік буде важко вгамувати, – говорить лікар-психіатр та практикуючий психолог Микола Демків. – Його уже не зупиниш водою та ґумовими кулями. Зброя – це насамперед відповідальність, взаємоповага і безпека. Але якщо в людини не закриті її базові потреби, вона часто може винити не себе, а тих, хто навколо».

В Україні існує так звана «презумпція психічного здоров’я», згідно з якою кожна людина вважається психічно здоровою, поки не доведено протилежне.

Однак не кожен, хто видається психічно здоровим, є таким насправді. До прикладу, на момент огляду людина може бути без ознак психічного розладу – і їй видають дозвіл на володіння зброєю. Однак пізніше можуть виникнути ситуації, які спровокують загострення захворювання – і тоді дії можуть бути непрогнозованими та небезпечними для інших.

«Якщо ти не був у психіатра, це ще не означає, що ти здоровий, – пояснює лікар-психіатр Микола Демків. – І захворювання можуть протікати приховано. Невисловлені емоції накопичуватися, як рідина у паперовому стаканчику, і, вчасно не виливати її із нього (виражати емоції, діагностувати, пролікувати), вона розливається, і в цей момент мені шкода тих людей, які можуть потрапити під гарячу руку».

Соціологічна група «Рейтинг» провела опитування, згідно з яким надання громадянам України законодавчого права на приватне володіння вогнепальною зброєю підтримують 23%, не підтримують – 75%.
Після таких результатів Українська асоціація власників зброї та PGR Consulting Group замовили в Info Sapiens більш розширене дослідження суспільної думки. Його результат: 61% українців погодилися з тим, що «Верховна Рада має ухвалити Закон «Про зброю», який визначає, що таке законне та незаконне володіння зброєю, описує правила поводження з нею, а також використання зброї з метою самозахисту», а 36% – не погодилися.

Також 65% вважають себе достатньо відповідальними, щоб мати у власності короткоствольну зброю для самозахисту.

Але чи всі сприймають зброю як самозахист – питання риторичне.

«Перш ніж приймати закон, варто підготувати населення до того, що зброя буде засобом самозахисту, – вважає лікар-психіатр Микола Демків. – Починати говорити про це варто змалечку. Якщо провести експеримент, запитавши людей (в пріоритеті дітей без допомоги дорослих), із чим у них асоціюється слово «зброя», – який буде результат? Як думаєте? І ця думка з великою ймовірністю буде й тоді, коли вони стануть повнолітніми. Варто впливати на асоціативний ряд, який виникає у людей на слово «зброя».

Мільйони нелегальної зброї

1 березня ледь не всі українські ЗМІ заявили про раптове розформування Дозвільної служби. Саме вона займалася контролем за обігом зброї. Понад пів року працівники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції проводили перевірки та врешті виявили шокуючи корупційну схему.
Дозвільна служба видавала українцям дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї з грубими порушеннями закону. Дозволи видавали і на мисливську вогнепальну нарізну, на гладкоствольну і так звані «травмати» – пристрої для відстрілу ґумових куль.

«Дозволи видавалися з неприпустимими порушеннями, інколи навіть без участі громадянина, на якого оформлялася зброя, – повідомив глава Нацполіції Ігор Клименко. – Оголошення про оформлення зброї без документів продажні поліцейські безсоромно розміщували в групах популярних месенджерів. У нас є інформація про більш як 2000 випадків видачі дозволів на зброю з грубими порушеннями процедури та законодавства, з використанням підроблених документів».

Українці зареєстрували всього 1,2 млн вогнепальної зброї, а нелегальної, за різними даними, – від 2 млн до 6 млн

Голова комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський в одному з інтерв’ю заявив, що кількість нелегальної вогнепальної зброї в Україні в рази перевищує зареєстровану.
За його словами, українці зареєстрували всього 1,2 млн вогнепальної зброї, а нелегальної, за різними даними, – від 2 млн до 6 млн. До речі, злочини та правопорушення відбуваються, за статистикою, саме з використанням незареєстрованої зброї, акцентував Монастирський.

Найбільша кількість нелегальної зброї потрапила на територію країни під час бойових дій на Донбасі у 2014-2015 роках. Коли тривали активні бої на сході країни, перевірки на КПП в АТО були вибірковими, тому ґрунтовно проконтролювати десятки тисяч озброєних людей часто було неможливо.

До Верховної Ради неодноразово подавали законопроєкти щодо обігу зброї, однак жоден з них не був ухвалений

Хоча насправді точна кількість нелегальної зброї невідома нікому. Це логічно, адже ніхто не зізнається, що має незаконну зброю. Та й з придбаною в Україні не все так просто. Досі немає єдиного реєстру власників зброї та розуміння, на якій підставі вони нею володіють.

До Верховної Ради неодноразово подавали законопроєкти щодо обігу зброї, однак жоден з них не був ухвалений. Останні два, які обговорювали у Верховній Раді, викликали чималий резонанс: законопроекти №4335 як основний та №4335-1– альтернативний.

Обидва розподіляють зброю за категоріями та вводять вікові обмеження для володіння, також запроваджують для цивільних громадян посвідчення власників зброї та техпаспорт з інформацією про власника, який не має протипоказань та судимостей.

Крім того, законопроєкти передбачають, що придбати бойовий пістолет зможуть лише після навчальних спеціальних курсів, та й то лише ті, хто має п’ятирічний стаж володіння іншою зброєю.
На думку аналітиків, головна розбіжність у законопроєктах у тому, що згідно з основним зброю можна буде зберігати тільки вдома і використовувати за необхідності самооборони.

Альтернативний законопроєкт пропонує замість заборони виносити зброю з дому запровадити поняття «зони, вільні від зброї», які діятимуть у приміщеннях та на території як державних, комунальних, так і приватних підприємств, установ й організацій.

Пропонують такі категорії цивільної вогнепальної зброї: А – автоматична вогнепальна зброя; В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична); С – короткоствольна вогнепальна зброя; D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя; Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Окремим законопроєктом №4336 пропонують внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу.

Але і цього разу парламентарі не змогли дійти згоди на користь легалізації зброї: 4 березня Верховна Рада провалила голосування за закони про обіг зброї. Жоден з двох описаних вище законопроектів навіть не відправили на доопрацювання. А коли спікер Ради Дмитро Разумков оголосив, що закон відхилено, нардепи зустріли таке рішення оплесками.

Тим часом депутати сформували міжфракційне об’єднання «За зброю самозахисту», куди увійшли представники різних партій, а також безпартійні. І вже створено перший в Україні Комітет політичного впливу громадян на публічну політику під назвою «За зброю самозахисту!», що буде боротися за право на самозахист, в тому числі з короткоствольною нарізною зброєю.

Тож далі буде…

Автор: Наталія Джулай

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 35

Усі статті журналу МІСТО читайте тут

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.