Франківка переробляє старі велосипеди для дітей з інвалідністю. ФОТО

Іванофранківка Леся Антонюк переробляє старі велосипеди для дітей з інвалідністю. Декілька років тому через хворобу жінку була “прикута до ліжка”. Коли вона піднялася на ноги, — започаткувала проєкт “Друге життя”.

“Коли я захворіла, пролежала рік паралізованою. Підійшла до мене мама і каже: “Пообіцяй Богу, якщо ти встанеш на ноги, то знайдеш собі дитину з інвалідністю, якою будеш опікуватися, займатися”. Так склалося, що в мене тепер цих дітей багато. Я пам’ятаю, що тоді розізлилася. Я нерухомо лежала. Які діти? Але, коли стала на ноги, це мене вело, це — ти ж обіцяла”, — розповіла кореспондентці Суспільного Леся Антонюк.

До кожного велосипеда у жінки — окремий підхід, адже у дітей — різні потреби. Вона переробляє велосипеди для дітей з дитячим церебральним паралічем, аутизмом, синдромом Дауна.

Зараз Леся Антонюк займається пристосуванням, яке дасть змогу покататися на велосипеді дітям в інвалідних візках.

“Я хотіла, щоб дуже важкохворі діти так само отримували емоції. Вони — теж живі люди та хочуть бути щасливими”, — каже Леся Антонюк.

Ще один винахід жінки — тренажер, який працює за принципом дошки Більгоу.

“До нас звернулися люди, що хочуть проводити з дітками групові заняття на дошках Більгоу. В Інтернеті вони коштують від 600 до 1 200 грн. Звичайно, декілька таких речей собі організація не може дозволити. Я придумала новинку, що працює за такою схемою. Для цього використала обрізаний скейт”, — розповідає Леся Антонюк.

Деталі, старі велосипеди, ролики та скейти їй приносять люди. Декілька інвалідних візків дала Івано-Франківська обласна клінічна лікарня. Усі свої деталі жінка називає скарбом.

Фото: Суспільне Карпати

Працює Леся вдома. В одній з кімнат планує облаштувати майстерню.

“Оскільки я холод не переношу, не можу поки що виходити на вулицю, буду працювати вдома. Несіть мені все додому. Я без цього не можу, я ж — не завод. Це — моє “золотко”. Кожна трубочка — вона має призначення. Те, що ви хочете викинути, і воно для вас жахливо страшне, для мене — просто на день довше роботи”, — каже Леся Антонюк.

Проєкт “Друге життя” франківка реалізує спільно з благодійною організацією “Об’єднані любов’ю”. За словами голови організації Марії Червак, коли оголосили про старт проєкту, батьки самі почали приносити велосипеди.

“Ми організували у місті велодень, де наші діти могли прокататися. З того часу троє наших підопічних вже навчилися їздити на велосипедах, які переобладнала Леся. Ми передали в Тлумач крісло для хлопчика, який виріс зі свого. Також дівчинка з Рожнятівщини, яка взагалі немає такого кріселка, отримала його, бо пані Леся постаралася”, — розповідає Марія Червак.

З її слів, про схожі проєкти, у межах яких би переобладнували велосипеди для дітей з інвалідністю — не знає.

“Ми дуже просимо всіх, хто живе в Івано-Франківську чи за містом, долучитися. Це нам допоможе більше переобладнати велосипедів, більше щасливих очей будуть світитися радістю”, — каже Марія Червак.

Долучитися до проєкту можуть всі охочі. Леся Антонюк просить приносити та віддавати старі велосипеди, ролики, скейти та інші непотрібні деталі, які в майбутньому можуть знадобитися для переобладнання. З її слів, стан речей не важливий.

Залишити непотрібні деталі можна у магазині на вулиці Тичини, 43 Б в Івано-Франківську.

Читайте також: 49 працівників міської поліклініки Калуша хворіють на коронавірус