Як прикарпатці ставляться до донорства органів. ОПИТУВАННЯ

Студенти Івано-Франківського національного медичного університету провели дослідження та зʼясували, чи готові прикарпатці ставати донорами посмертно. Отримані дані у своїй більшості показують позитивне ставлення до донорства серед прикарпатців.

Дослідження відбулось за ініціативи студента ІФНМУ Мирослава Легуна спільно з трансплант-координатором обласної клінічної лікарні Лілії Шеваги. Протягом грудня 2021 року було проведено онлайн анкетування, в рамках якого було отримано 594 відповіді від мешканців Івано-Франківської області. Основним питанням стало те, чи готові опитані бути посмертними донорами. І майже 72% відповіли «так», 5% – «ні» та 23% не визначились з відповіддю.

Як розповідає Мирослав Легун, додатково порівняли відповіді тих, хто відповів «так» і «ні». Що ж відрізняє людей протилежної думки? Перше, на що варто звернути увагу, яка частка людей вже обговорили цю тему. Вона склала 71% для тих, хто позитивно ставиться до трансплантації органів, та 39% – для тих, хто ставиться негативно.

З цього можна зробити висновок №1: люди, що готові бути донорами, більш відкрито спілкуються на цю тему та вже обговорили її серед своїх колег, друзів чи сім’ї.

Другим важливим аспектом стали упередження. Найпопулярніші з них:

1) релігія повинна забороняти трансплантацію органів;

2) лікарі будуть неналежно вас лікувати через те, що ви можете бути посмертним донором;

3) на посмертних донорів можуть «полювати» треті особи заради органів.

Після опрацювання відповідей, зробили важливий висновок №2: люди, які вірять в згадані упередження, з більшою ймовірністю виступають проти посмертного донорства.

Третім, і не менш важливим висновком стало те, що люди, які готові бути посмертними донорами, більш обізнані в розумінні медичних понять та Закону України “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині”.

Останній висновок: чим краще особа обізнана в законодавчих документах та медичних поняттях, тим з більшою ймовірністю вона погодиться на посмертне донорство.

Після опрацювання відповідей, зробили важливий висновок №2: люди, які вірять в згадані упередження, з більшою ймовірністю виступають проти посмертного донорства.

Третім, і не менш важливим висновком стало те, що люди, які готові бути посмертними донорами, більш обізнані в розумінні медичних понять та Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Останній висновок: чим краще особа обізнана в законодавчих документах та медичних поняттях, тим з більшою ймовірністю вона погодиться на посмертне донорство.

«Наразі трансплантологія для пересічного українця є чимось новим і незвіданим, — підсумовує Мирослав Легун. — Проте не варто лякатись чи боятись цієї непростої, але дуже важливої теми. У світі протягом багатьох років рятують життя використовуючи трансплантації, і зараз Україна наближається до розвинених у цій сфері держав».

Читайте також: 12 пацієнтів Івано-Франківської ЦМКЛ чекають на трансплантацію органів. Що про це відомо