20% переселенців хотіли б залишитися жити у Франківську: 39% – не мають таких намірів

• Дії міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа повністю підтримують  67% опитаних постійних мешканців, ще 29% – скоріше підтримують. Дії голови обласної державної адміністрації Світлани Онищук повністю підтримують 32%, скоріше підтримують – 38% (чверть вагалися із відповіддю).

• Постійні мешканці висловлюють високий рівень задоволеності окремими сферами життя міста. Відносно краще вони оцінюють дотримання громадського порядку та забезпечення продовольчими товарами. Дещо менш задоволені зміцненням оборони міста та забезпеченням ліками.

• Оцінюючи можливі воєнні загрози, постійні мешканці висловлюють більше занепокоєння, аніж переселенці. Так найбільше жителі міста (як місцеві, так і переселенці) бояться ракетних ударів по воєнних об’єктах (оцінюють як високу загрозу: місцеві – 33%, переселенці – 30%). Дещо менше бояться диверсій проти об’єктів інфраструктури (оцінюють як високу загрозу: місцеві – 27%, переселенці – 22%) та ракетних ударів по цивільних об’єктах (оцінюють як високу загрозу: місцеві та переселенці – по 19%). Диверсій проти цивільного населення частіше бояться місцеві мешканці (висока загроза – 20%), ніж переселенці (14%). Натомість захоплення населених пунктів більшістю опитаних в обох категоріях поки не оцінюється як високий та середній рівень загрози.

• Абсолютна більшість (понад 80%) місцевих мешканців беруть участь у захисті країни. 59% допомагають фінансово, 41% – займаються волонтерством, 20% – працюють в критичній інфраструктурі, 20% – беруть участь в інформаційному просторі, по 3% – служать в територіальній обороні або в ЗСУ. Лише 11% – зазначили, що не мають змоги допомагати (відносно більше їх серед найстарших).

• Половина опитаних переселенців у Івано-Франківську є жителями центральних областей України, 38% – прибули зі східних регіонів, лише 12% – з південних. Майже 80% – це жінки (55% з них мають дітей до 17 років). Середній вік переселенців – 44 роки. Третина їх постійно вдома спілкуються російською мовою, 45% – двома мовами (як українською, так і російською), чверть – тільки українською.

• 61% опитаних переселенців головною причиною вибору саме Івано-Франківська як міста для тимчасового перебування, назвали наявність родичів або близьких друзів у місті. 14% обрали місто через інформацію про наявність вільних місць для тимчасового проживання. Лише 4% зазначили, що поїхали до міста через рішення відповідальної за переселення організації, 3% – через можливість отримати роботу.

• 30% опитаних мешканців Івано-Франківська зазначили, що вже прийняли особисто у себе біженців з інших регіонів країни. Ще 25% – готові прийняти. 44% – не висловили бажання прийняти переселенців.

• Три чверті франківчан зазначили, що особисто надавали допомогу переселенцям. 51% позитивно поставилися б до того, що частина переселенців залишилися б жити або працювати у місті. 43% ставляться до такої перспективи нейтрально, лише 5% – негативно.

• 92% підтримують ініціативу про перенесення підприємств з регіонів, які постраждали від війни на територію Івано-Франківської області. 74% – підтримують ідею будівництва постійних помешкань для внутрішьнопереміщених осіб.

• 89% вважають, що місцева влада ефективно справляється з розміщення біженців з інших  регіонів України (35% – цілком ефективно, 54% – скоріше ефективно).

• Переселенці загалом краще оцінюють ставлення до себе місцевих жителів, аніж жителі обласного центру оцінюють своє ставлення до внутрішньопереміщених осіб. Так, 57% опитаних переселенців говорять, що ставлення місцевих до них дуже позитивне, ще 30% – скоріше позитивне. У свою чергу, 20% місцевих жителів зазначили, що цілком позитивно ставляться до біженців, 42% – скоріше позитивно, 27% – нейтрально. Лише 3% опитаних франківчан зазначили, що ставляться до переселенців негативно.

• Понад 90% біженців хотіли б завести знайомства та друзів серед місцевих жителів. З іншого боку не проти знайти друзів серед переселенців понад 80% франківчан. Не мають такого бажання 16% місцевих мешканців.

• Попри те, що більшість опитаних (понад 65%) тих, хто недавно приїхав до міста, спілкуються у побуті двома мовами, або лише російською, абсолютна більшість з них (82%) намагаються з місцевими спілкуватися виключно українською (серед російськомовних таких – дві третини).

• 57% переселенців не бачать проблеми мовного непорозуміння з місцевими жителями. 37% вбачають у цьому незначну проблему, лише 6% – значну. Натомість серед місцевих 13% вважають, що існує значна проблема мовного непорозуміння з біженцями, 51% вважають цю проблемою незначною, 35% – не бачать у цьому жодної проблеми.

• 44% опитаних фраківчан зазначили, що їм невідомі факти порушення соціальних норм та непристойної поведінки з боку біженців з інших регіонів України. 42% знають про такі випадки виключно з засобів масової інформації. Лише 13% стикалися з подібними випадками особисто.

• 83% франківчан готові відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю у руках. 86% готові терпіти матеріальні труднощі заради перемоги над Росією скільки буде потрібно. Серед переселенців воювати зі зброєю готові 60%, терпіти матеріальні труднощі – 79% (нагадаємо, що 80% переселенців – жінки).

• Майже 80% опитаних місцевих жителів не розглядають можливості виїзду закордон у випадку загострення воєнної ситуації у регіоні. Серед переселенців таких – 59%.

• У 46% опитаних франківчан найближчі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати) беруть участь у війні проти Росії. Серед переселенців таких – 34%.

• Як франківчани, так і переселенці, абсолютно згодні з тим, що Івано-Франківськ є комфортним містом для проживання.

• Лише 7% опитаних біженців зазначили, що їм бракує продуктів харчування, 15% стверджують, що їм недостатньо побутових товарів, 16% скаржаться на нестачу медикаментів, 21% – на нестачу одягу. Половина опитаних біженців отримували соціальну та гуманітарну допомогу від держави або людей, чи волонтерів.

• 20% переселенців хотіли б залишитися жити, або знайти роботу у Івано-Франківську. Ще 40% – можливо б розглянули таку перспективу. 39% – не мають таких намірів. У свою чергу 51% місцевих мешканців позитивно ставляться до того, що частина переселенців могла б залишитися у місті для проживання та роботи. 43% ставляться до цього нейтрально і лише 5% – негативно.

• Третина опитаних переселенців, котрі мають дітей шкільного віку, зазначили, що вони вже  навчаються у місцевих школах. Половина таких респондентів зазначили, що їхні діти продовжують навчання у своїх навчальних закладах. Діти 14% опитаних зараз не навчаються.

• 51% біженців проживають на даний час у помешканнях родичів, друзів або знайомих. 33% – орендують квартиру, 7% – проживають у помешканнях чужих для них осіб. Лише 3% живуть у готелях, чи хостелах, 2% – у центрах для біженців. Серед тих, хто орендують житло, 63% вважають вартість оренди завищеною, 32% – прийнятною.

• 10% опитаних переселенців планують повертатися додому найближчим часом, 45% – планують повертатися, але трохи пізніше. 40% – мають намір повернутися тільки після закінчення війни. Лише 3% не мають наміру повертатися взагалі.

Аудиторія: мешканці Івано-Франківська та переселенці, які приїхали у місто, від 18 років і старші. Вибірка серед мешканців міста репрезентативна за віком, статтю.  Вибіркова сукупність: 600 респондентів – жителі міста Івано-Франківськ, 400 респондентів – переселенці. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 4,0% – опитування містян, не більше 4,9% – опитування переселенців. Терміни проведення: 16 квітня 2022 р.