У Верховині чоловік створив об’ємну модель дерев’яної кляузи-гаті з дарабою

У Тупилюковому музеї у Верховині представлені усі грані, цілісне розмаїття гуцульської ґаздівки.

Поряд з тим, що Василь Іванович ретельно зберіг старовіцькі речі предків, а деякі придбав, чоловік багато експонатів виготовляє у власній майстерні сам, отримуючи ще й задоволення від зробленого нового виробу.
Буквально днями непосидючий чоловік «утнув» чергове музейне диво – об’ємну модель дерев’яної кляузи-гаті з дарабою.

На роботу майстер витратив два тижні, для цього використав підручні матеріали, камінці для наповнення кашиць збирав на березі Чорного Черемошу. Прототипом експонату стала кляуза у потоці Ґропинець, дорогою в колись жваве лісопоселення Бангоф. Тут все, як виглядало раніше, тільки в мініатюрі: дараба з двома талбами і кирмами, флудер, шинтафля, водне дзеркало, кашиці, вікно «ходове» й «алярмове», будиночок, «медведі» для піднімання шлюзів, – повідомляє журналіст Роман Клим.

Проводячи відвідувачам екскурсію, Василь Тупилюк на прикладі експонату інтерактивно наголошує не так про доцільність спорудження подібних об’єктів протягом сторічного періоду Австрією, Польщею і СРСР для заготівлі і сплаву лісу, а про шкідливість кляуз-загат для природного середовища: найбільше страждала через такі «шлагбауми» на водних артеріях гірська річкова фауна.

Плюс до біди – чимало риби гинуло під час проходження дараби руслом річок. А скільки керманичів-відчайдухів загинуло у підступних вузьких і гребенистих місцях Черемошів, або через провину одного з керманичів, який не встиг чи не зумів вчасно зачепити у випадку небезпеки подорожню швару за дерево чи «мертвяк» (у лісосплаві такий собі «стоп-кран» – закопана на два метри у землю і висотою один метр дерев’яна колода).
Додає ефекту розповідь екскурсантам про те, як сформована вище кляузи дараба з неповороткими «гузарями» з гіпердецибельними акордами проходила флудер, та аж так, що із води піднімався білий дим.