Що потрібно знати, коли береш в сім’ю собаку

Під час війни чимало людей виявили бажання взяти в сім’ю собаку. Хтось з почуття провини, бо втратив свого улюбленця під час евакуації, хтось вже давно мріяв, і війна стала сильним поштовхом до цього кроку.

Ірина Стефанюк з Франківська та її хлопець вже давно хотіли завести собаку. Війна це все загострила.

З одного боку ми розуміли, що це ще більша відповідальність, а з іншого – коли, як не зараз? Брати породистого ми якось не хотіли, але вже близько року слідкували за сторінкою “Дому Сірка”. Там ми й натрапили на пана Бублика і не змогли стриматися, – каже Ірина.

На той час песик був на перетримці в одній з сімей в Надвірній. Загалом там було 11 цуценят.

Мені здається, що навіть в нас не було такої кількості запитань до них, як у них до нас. Потім мені скинули відео, де собака бешкетує та все розриває зі словами “це ваше майбутнє”. Такий собі тест на стресостійкість, – наголошує дівчина.

Пара пригадує, що на початку старалися діяти так, як «пише книжка», за всіма рекомендаціями. Спочатку потрібно було познайомитися з тваринкою, на наступний день забрати, а десь через три дні після адаптації вдома повезти показати лікареві.

Ми були дуже щасливі, коли забрали його додому. На той час він не мав жодних щеплень, був оброблений від глистів та паразитів і ми знали лише його приблизний вік. Через три дні вдома почалися проблеми. У Бублика з’явилася блювота. Я почала шукати в інтернеті, що це таке. Були підозри на парвовірусний ентерит. В цей момент ми пошкодували, що одразу не показали його лікареві, – пригадує Іра.

Собаку одразу повезли до лікарні. Бублик був в нормальному стані, грався, був активним, проте не мав апетиту, його мучила діарея та блювота.

Лікарня була приватна і нам в прямому сенсі мало там не вбили собаку. Замість того, щоб зробити йому швидкий тест на парвовірусний ентерит, на який навіть вони самі натякали, нам прописали глистогінні препарати, які могли б «добити» Бублика та остаточно зневоднити організм.

Препарат не купили лише за долею випадку, бо його не було в аптеці. Вже ввечері собаці стало гірше.

Ми написали дівчині, з якою домовлялися про передачу Бублика. Розповіли їй про ситуацію і вона сказала, що цей тест на парвовірусний ентерит мав бути обов’язковим, і що скоріш за все собака захворіла саме на цю хворобу. Зранку вже в іншій клініці діагноз підтвердився. Нам прописали цілу купу препаратів та капельниць і ми поклали його в стаціонар під постійний нагляд лікарів. Зараз з Бубликом все добре, лиш ми стали гіпертривожні, бо постійно за нього хвилюємося. Деколи потрібно пройти через лікарні, щоб знайти для себе справжнього друга, який буде ділитися з тобою цією любов’ю.

Ірина наголошує, що, на її думку, всі біди через те, що люди не вакцинують собак. Багато хто думає, що якщо собака дворова, то її не треба вакцинувати. Насправді ні. Всім потрібна вакцинація.

Пощастило, що нам не просто віддали собаку, а і після видачі продовжували нас консультувати.

Вже з власного досвіду дівчина радить, коли ви берете собаку собі на утримання, то одразу ідіть до лікаря, але наголошує – до гарного лікаря. Так ви зможете уникнути багато неприємних ситуацій. Обов’язково спитайте чи має собака щеплення та чи проходила різні обробки.

Коли ви хочете взяти собаку в сім’ю, насамперед потрібно підготуватися морально. Це така сама відповідальність, як ви готуєтеся народити дитину. Вам потрібно підготувати помешкання і бути готовими до того, що ваше життя зміниться. Часом можуть виникати незручності, бо тварина захоче часто гуляти. Потрібно буде швидше вставати на ці прогулянки, щоб вона не “шкодила вам в хаті”, потрібно слідкувати за її поведінкою, – каже засновниця “Дому Сірка” Наталя Когут.

Пані Наталя каже, майбутні власники мають розуміти, що тваринка також може хворіти і до цього треба бути готовим фінансово, бо це вдвічі дорожче, ніж лікування людини. Ціни на ветеринарні послуги в Україні дуже високі, тому перш ніж взяти тварину (не важливо де, чи в притулку, чи в розпліднику), треба готуватись до того, що перші фінансові витрати у вас підуть на вакцинацію й обробку від глистів та паразитів.

Ви маєте бути готові, що перший період часу ваші капці можуть бути погризені. Якщо маєте час, добре водити тварину до кінолога, але це також додаткова стаття витрат. Завести тварину, на мою думку, значно дорожче, ніж завести дитину. Бо всі ці ветеринарні послуги, препарати, харчування – це не дешево. Навіть безпородна тварина вимагає догляду, харчування, а головне любові. Ми маємо бути відповідальними, бо беремо собі живе створіння, яке не може сказати, що в неї болить та де в неї болить, чому вона не їсть і це все треба бачити та контролювати, – додає зоозахисниця.

Жінка каже, що якщо брати тварину з їхнього притулку, то це дає свої переваги.

Ми намагаємося тварину з притулку віддати здорову, оброблену та з усіма вакцинами. Ми розуміємо, що мало хто хоче вкладати гроші в безпритульну тварину. Тому наші підопічні лікуються в кращих клініках не лише міста, а й цілої України. Зазвичай ми стараємось віддавати тварину вже в піврічному віці з усіма вакцинами та обробками, щоб зменшити потенційним власникам розходи. Але витрати будуть і далі, тому треба думати, чи ви потягнете утримання тварини. Часто люди беруть тварин, але не до кінця розуміють, на яку вони йдуть відповідальність. Але ми з цим боремося та продовжуємо боротися, – підсумувала Наталя Когут.