Успіх там, де панує любов

Кожного свого клієнта вона неодмінно зустрічає з усмішкою. Адже її бутик – улюблена справа, якою загалом займається уже понад два десятки років. І переконує: має місію передовсім робити жінок щасливими. Чи то підібравши їм вбрання, яке личитиме, як ніщо інше, чи підтримавши добрим словом і порадою. Або ж поділившись секретом власного успіху. Саме про нього підприємиця Марія ПЕТРУШКО охоче розповідає і нам.

Якби довелося описати себе всього трьома словами, які б обрали?

Успішна, впевнена бізнесвумен.

Чому обрали саме власну справу?

Так склалися обставини в житті. Свого часу я закінчила торгово-економічний коледж, а потім педагогічний університет. Після навчання була робота у міській раді, і вже після декрету я зрозуміла: хочу не просто працювати, а робити щось власне для жінок, допомагати їм відчувати себе гарними, красивими, щасливими. І я вирішила започаткувати власну справу тісно із цим пов’язану.

Сьогодні Ви господиня у власному бутику «Maria», а з чого починали?

Спочатку був ринок. І я цього не соромлюся. Торгувала і в сніги, і в тридцятиградусні морози. Але це загартувало мене. Попри усі випробування, я завжди рухалася вперед. Я сильна жінка і завжди долала власні страхи, думала на кілька років вперед. А ще – не боюсь творити, живу в гармонії з собою і радо ділюсь своїм досвідом та успіхами з іншими.

Але що є найбільшою мотивацією?

Мої діти. Вони завжди мотивували мене не зупинятися. А ще я люблю людей. І це моє життєве кредо. Я не ставлю собі за мету виключно заробіток. Понад усе мене тішить, коли люди виходять з мого бутика усміхнені і щасливі. Я черпаю натхнення і з нових зустрічей та спілкування з новими людьми. Це усе й допомогло не здатися і в часи пандемії, затяжних локдаунів. Не прості роки були, але я пережила цю кризу. І пишаюся тим, що зуміла не закритися, старалася, працювала. А потім свої корективи внесла і повномасштабна війна… Якраз за пів року до її початку я і відкрила бутик.

Чому зважилися на це, адже й до того часи були непрості?

Так, вже тоді відчувалося загострення ситуації. Але страху не було. Мені запропонували відкрити тут власний магазин і дали годину на роздуми. Я без вагань погодилася. Не думаючи ні про що. Я ж кажу: стояти на місці – це не моє.

Чи швидко вдалося оговтатись? Як змінився формат роботи?

Після 24 лютого я дозволила собі не працювати лише перші два тижні. А потім, коли у місто почали приїжджати люди, які рятувалися від обстрілів, і наша мерія сказала бізнесу відкриватися,  я одразу відчинила магазин. І трапилася зі мною зворушлива історія. Прийшла до мене жінка із бажанням придбати собі костюмчик, довго обирала, але коли почула ціну, з жалем зізналася, що грошей на нього їй не вистачить, і вийшла з бутика. Не знаю, що тоді мною керувало, мабуть, інтуїція, але я вибігла за нею і попросила вернутись, мовляв, хочу зробити подарунок – заплатите, скільки зможете. І, уявіть, вона відповідає: «Дякую, бо я переселенка, грошей обмаль, але хотілося придбати щось із одягу». Ця історія мене досі бентежить до сліз. І я продовжую свою справу. Поки одні люди допомагають з амуніцією нашим військовим, у мене свій напрямок волонтерства – я при можливості ділюся одягом із тими, хто його потребує.

Ви казали, що робите жінок щасливими. Як саме?

Це і є один із прикладів. А ще у цьому бутику я працюю як психолог (сміється). Жінки ж приходять і питають: «А чи пасує мені ця зачіска, а ці брюки?» Одягають пальто – даю поради. Часом говоримо і годину, і дві. Буває, що клієнти і номер телефону запитують. І повертаються сюди, а значить, моя праця не минає дарма. Всю свою енергію я дарую людям, щоб вони виходили радісні, успішні і щоб відчували менше того стресу і напруги, які витають довкола.

А що допомагає триматися Вам?

Я завжди маю витримку і віру. Віру в людей. Віру у справу, яку роблю. Окрім того, долати негаразди мені допомагає спорт. Якщо починати день із зарядки, тримати себе у формі, наповнюватися щоранку енергією, то потім є чим ділитися із людьми. Та найважливіше – це підтримка моїх дітей. Вона дає мені сили.

Чи обмірковували уже якісь плани на майбутнє?

Ми усі зараз будуємо тільки  короткострокові плани – на тиждень-два. Масштабні поки не на часі. Зараз головне, щоб наші воїни успішно побороли той клятий «руській мір», щоб наша Україна відродилася, розквітла. Нині на часі перемога!