Втрати окупанта станом на 286 день війни

92200
Особовий склад
281
Літаків
264
Гелікоптерів
2929
Танків
5905
ББМ
1915
Артилерія
211
Засоби ППО
395
РСЗВ
4505
Автомобільна техніка та цистерни з ПММ
1567
БПЛА
16
Кораблі та катери
Купити квартиру в Івано-Франківськ

«Така дитина мені не потрібна»: чому підлітки втікають з дому?

На Франківщині щодня зникає одна дитина. На щастя, поліція всіх знаходить протягом доби та повертає батькам. Згідно зі статистикою, більшість дітей-втікачів з благополучних сімей. Критичний вік – 12-15 років, а причини різні: від жаги до пригод та протесту проти гіперопіки до інстинкту самозбереження.

З початку року розшукали в області 156 дітей. Знаходили їх і в Одесі, і в Хмельницькому, і навіть у львівському МакДональдзі.

МІСТО поспілкувалося з Аллою Лемчак – начальницею відділу ювенальної превенції в Івано-Франківській області та з’ясувало, що ж провокує малечу до втечі, як помітити, що дитина може на це наважитись та що робити, якщо дитина все ж пішла з дому?

Причини втечі

Діти втікають з родин, де є помилки у вихованні. Зазвичай це або недостатня, або ж надмірна увага батьків до потреб та інтересів дітей. У першому випадку підлітки думають, що їх недостатньо люблять і втечею намагаються здобути любов та увагу. Часто діти погрожують, що підуть з дому, і тоді батькам необхідно замислитись, чи роблять вони достатньо для комфорту дитини у сім’ї. Коли діти втікають від надмірної опіки батьків – це теж протест. У віці 12-14 років підлітки розуміють, що їх однолітки вже самостійні і хочуть бути такими ж.

Також діти тікають в сім’ях, де їх дуже суворо карають, або ставлять перед ними багато обмежень чи принижують.

«У нас є хлопчик, який часто тікає з дому, бо мама купила йому телефон, але користуватися дає тільки за своєї згоди. Він задумує такі витівки їй на зло й блукає по області. Його дуже важко шукати, бо ми не знаємо, в якому районі він може бути. Також є дівчинка, яка за жовтень двічі тікала з центру соціально-психологічної реабілітації. Її мати не приділяє їй уваги, навіть не намагається налагодити контакт з дочкою, а дитина скаржиться на те, що над нею вчиняють насильство. На жінку вже склали два протоколи й подали до суду», – каже Алла Лемчак.

Бувають й випадки, коли діти тікають з дому, бо над ними вчиняли насильство – як психологічне, так і фізичне. На таких батьків подають до суду, а дітей можуть забрати у відповідні соціальні заклади.

Як швидко поліцейські можуть знайти дитину?

На Івано-Франківщині більшість дітей знаходять впродовж доби після звернення в поліцію – своєчасне повідомлення є запорукою того, що малечу розшукають якомога швидше. Після отриманого звернення поліція інформує громадськість через ЗМІ та соцмережі.

«Дуже добре, що люди не лишаються байдужими й ми отримуємо дуже багато дзвінків. Мешканці можуть помилитися, але хоча б надати нам певні дані, через що ми не стоїмо на місці й перевіряємо ці повідомлення».

Є й прикрі випадки, додає Алла Лемчак, коли батьки звертаються до правоохоронців на четверту чи десяту добу після зникнення:

«Поліція отримує шквал негативу на кшталт: “чому так довго не шукали?”. Не в цьому справа, адже ми не можемо знати про ці випадки втечі, поки нам не повідомлять батьки чи родичі. Через 10 днів звісно дуже важко шукати зниклу дитину, вона могла піти чи поїхати будь-куди».

Які діти потрапляють на облік

Будь-яка дитина до 18 років, якщо вона за рік втекла з дому два рази, ставиться на облік і перебуває там щонайменше рік. Якщо протягом цього року дитина не тікає й все гаразд, ювенальна поліція знімає малечу з обліку й повідомляє відповідні служби. Якщо ж втечі продовжуються, перебування на обліку продовжується ще на рік та виникає питання розміщення дитини в центр соціально-психологічної реабілітації.

Байдужість батьків – проблема номер один

За словами Алли Лемчак, деякі батьки думають, що надавши умови для проживання, віддавши дитину в школу та купивши їй гаджет вже зробили все необхідне. Водночас вони не знають, чим цікавиться їхня дитина, чи є в неї друзі, як вона веде соцмережі тощо. Поліцейська каже, що ювенальній превенції вдалося врятувати дівчинку від самогубства – дитина банально потребувала уваги своїх батьків.

Бувало й таке, що батьки самі приводили дітей до правоохоронців, аби ті помістили їх до центру соціально-психологічної реабілітації, бо «дитина неправильно з нами спілкується».

«Дуже прикро, коли повідомляючи нам про зникнення, батьки навіть не намагаються шукати дитину самі. Вони кажуть: це ваша робота, ви й шукайте. В такому випадку ми змушені телефонувати в школи, шукати директора, однокласників, психологів, класного керівника, щоб отримати інформацію про дитину. Інколи шкільний психолог чи вчитель може сказати нам більше, ніж батьки, які не знають ні друзів, ні інтересів, ні соцмережі дитини. Важко навіть знайти підходяще фото для орієнтування. Це дуже велика проблема».

Як спілкуватися з дитиною після її повернення додому?

Перше — не звинувачуйте її ні в чому. Друге — обговоріть ситуацію, але не одразу після повернення, адже ювенальні поліцейські перед тим, як повернути дитину батькам, оцінюють її психологічний стан та чи може і хоче вона повернутися додому. Після того, як поліція знаходить дитину, батьків запрошують вирішити питання де надалі перебуватиме малеча, при цьому поліцейські звертають увагу на реакцію батьків.

Куди поміщають дитину, яка не хоче повертатися додому?

Це можуть бути центри соціально-психологічної реабілітації, медичні заклади, якщо дитина потребує обстеження, спеціалізовані заклади, якщо діти вживають наркотичні речовини. В іншому випадку це родичі, або один з батьків, коли вони не проживають разом.

«Перед тим, як помістити дитину в якесь місце проживання, ми довго спілкуємось і з дитиною, і з батьками. Також ми виявляємо, чи дитина часом не маніпулює нами, не використовує наявну ситуацію в свою користь. Якщо дитина не хоче повертатися додому й ми розуміємо, що вона нами маніпулює, вона буде поміщена в центр соціально-психологічної реабілітації, де з нею працюватимуть спеціалісти», – зазначає Алла Лемчак.

Так, за 2022 рік в центр помістили близько 20 дітей з-поміж знайдених. Причини були різні – недогляд, насильство в сім’ї, а часом і відмова батьків забирати дитину додому. Алла Бойчук каже, що чим ближче до зими, тим гостріше постає питання, куди поміщати дітей з сімей, які стоять на обліку в соціальних служб – правоохоронці не можуть бути впевнені в тому, що дитина матиме належні умови для виживання, а центри соціально-психологічної реабілітації, яких на Прикарпатті є три, вже переповнені. Зараз поліція посилено працює над цим питанням.

Як зрозуміти, що дитина збирається втекти?

Як правило, це спонтанне рішення, проте є й підлітки, які готуються до втечі — збирають речі, гроші та документи. Вони шукають житло, бронюють номери в хостелах та навіть шукають роботу (як правило 15-16 років).

«Це можна відстежити, глянувши їхню історію пошуку в браузері — діти шукають розклади руху транспорту. Був у нас випадок, коли хлопчик з Коломиї потягом доїхав до Хмельницького. Пізніше він зрозумів, що сам не виживе і зробив так, що ми його знайшли. Коли нам надходить повідомлення про зникнення дитини, перше, що ми просимо це фото, друге — чи взяла вона з собою речі, гроші та документи».

Як запобігти втечі з дому?

Спочатку треба знайти причину втечі, а щоб її уникнути — спілкуйтеся з дітьми, цікавтеся їхніми інтересами та тим, як вони живуть поза домом. Байдуже ставлення до дитини, так само як і гіперопіка є причинами, чому діти можуть тікати. Для своєї дитини ви маєте бути другом та шукати компроміси, якщо виникають конфлікти. Важливо проводи разом багато часу і говорити з ними. Якщо ви будете відвертими з підлітками, вони віддячать тим самим. Дуже важливо дітям показувати свою любов, хвалити за їхні вчинки. Профілактикою дитячих втеч з дому є довіра, любов та взаєморозуміння.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Loading...