Втратив 15 кілограмів за сім місяців: історія військового, який повернувся з полону РФ
12 Лютого, 20:28
Поділитись статтею
Звільнений з російського полону військовий розповів, в яких умовах йому доводилося знаходитися протягом семи місяців.
Історію бійця Сергія (ім’я змінено з міркувань безпеки) розповіли у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Спочатку окупанти його утримували на тимчасово окупованих територіях, а згодом перевезли в Росію.
“Годували наче більш-менш, але за кілька місяців втратив 15 кілограмів”, – розповів звільнений воїн.
Військовий протягом семи місяців знаходився у російському полоні. Він розповів, що у колонії він зовсім не мав доступу до інформації та зв’язку з рідними.
Лист, який чоловік написав додому, потрапив туди аж через три місяці.
Бійця звільнили з полону у жовтні.
За його словами, протягом семи місяців він зовсім не знав, що відбувається на фронті. Утім каже, що перебуваючи у російському СІЗО, прочитав близько 20 книг.
Чоловік пригадує, що якось уночі його розбудили і сказали одягатися. Він думав, що його переселяють. Однак йому наказали записати відео про те, що “у полоні тричі годували, надавали медичну допомогу, ставилися добре і що претензій до колонії він не має”.
“Передчуття були, але впевненості в тому, що везуть саме на обмін, не було“, – каже воїн.
Він розповів про перші відчуття, коли його везли вже окупованою територією України з відкритими очима, без пов’язок.
“Нарешті бачу наша земля, рідна, хоча ще на ній вороги. І це така, знаєте, туга була“, – каже Сергій.
Згадує, що коли його обміняли, то він їхав і плакав.
Дуже мріяв приїхати додому саме осінню і побачив, що дерева вже були зелено-жовті“, – розповів Сергій.
Одразу після звільнення з полону військовий подзвонив друзям і сказав, що вдома. Вони ж повідомили про звільнену Харківщину і Херсон. За словами Сергія, він здивувався, адже у полоні розказували, що більшість територій України окуповані.
“Що можна порадити родичам військовополонених? Я б сказав, щоби вони жили, щоб вони чекали, працювали для того, щоби ми повернулися, але не забували, що у них теж є життя“, – каже військовослужбовець.
Поділитись статтею