Ватикан на Хресній дорозі помістив поруч розповіді підлітків з України та рф

У Ватикані вирішили помістити поруч розповіді юнаків з Росії та України під час Хресної дороги, що традиційно проводиться у Страсну п’ятницю за два дні до Великодня та відтворює у пам’яті вірян основні моменти страждань Ісуса перед розп’яттям.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив політолог та релігієзнавець Андрій Юраш.

“Традицію публікації тексту Хресної дороги Via Crucis за кілька днів до заходу було цьогоріч перервано: із повідомлень у ЗМІ стало відомо, що під час 10-ї стації діти (хлопчики) з України та Росії символізуватимуть трагедію війни. Російський хлопець, зокрема, розповість про свого вбитого брата та тата й дідуся, які зникли безвісти на війні. Але він точно забуде згадати, що його родичі приїхали в Україну, щоб убити не лише батька українського хлопчика, а всю родину… А не навпаки!”, — написав він.

Хресна дорога складається з 14 молитовних циклів (стацій), в кожному з яких згадується та чи інша мука Христа. Цьогоріч під час неї люди з різних частин світу розповідали про страждання, здебільшого обумовлені війною та терористичними атаками.

Зокрема, хлопець з України розповів, що у 2022 році разом із родиною виїхав з Маріуполя до Італії, однак його батько був змушений залишитись.

“Минулого року тато з мамою взяли мене і мого молодшого брата в Італію, де вже понад 20 років працює наша бабуся. Ми виїхали з Маріуполя вночі. На кордоні солдати не пропустили мого батька і сказали, що він повинен залишитися в Україні, щоб воювати. Ми їхали автобусом ще два дні. Коли ми приїхали до Італії, мені було сумно. Я відчував себе позбавленим всього: повністю оголеним. Я не знав мови і не мав друзів. Бабуся з усіх сил намагалася підбадьорити мене, але все, що я робив, це говорив, що хочу додому”, — зауважив він.

Зрештою його сім’я вирішила повернутися в Україну.

“Тут ситуація продовжує залишатися складною, з усіх боків йде війна, місто зруйноване. Але в моєму серці залишилася та впевненість, про яку мені говорила бабуся, коли я плакав: “Ось побачиш, все пройде”. І з Божою поміччю мир повернеться”, — зазначив хлопець.

Юнак з Росії розповів, що його старший брат загинув на війні в Україні, а батько та дідусь зникли безвісти.

“Я ж, з іншого боку, російський хлопчик… Коли я це говорю, я майже відчуваю почуття провини, але водночас не розумію, за що, і від цього мені вдвічі гірше. Позбавлений щастя і мрій про майбутнє. Я бачу, як бабуся і мама плачуть вже два роки. У листі нам повідомили, що мій старший брат помер, я досі пам’ятаю його на своє 18-річчя, усміхненого і яскравого, як сонце, і все це всього за кілька тижнів до того, як ми поїхали в довгу подорож. Всі говорили нам, що ми повинні пишатися, але вдома було лише стільки страждань і смутку. Те ж саме сталося з татом і дідусем, вони теж поїхали, і ми більше нічого не знаємо. Деякі мої однокласники, дуже налякані, шепотіли мені на вухо, що йде війна. Вдома я написав молитву: Ісусе, будь ласка, нехай буде мир у всьому світі, і нехай ми всі будемо братами”, — сказав він.