Як на передовій екскаватор Марко рятує життя бійців 102 бригади Прикарпаття

Марко — так військовослужбовці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини, які воюють на Запоріжжі, назвали екскаватор. Його військовим передала одна з інженерних фірм з Івано-Франківська. Бійці кажуть: Марко рятує їм життя.

За словами командира інженерної роти на позивний Бора, екскаватор разом з військовими працює на позиціях, пише Суспільне.

“Легендарний Марко — ми його так назвали. І в тракториста нашого позивний також Марко. Машина — справді легендарна, тому що цей невеличкий тракторець викопав всі позиції для бригади. Він збільшує шанси наших хлопців на виживання. Після війни ми побудуємо йому постамент і будемо приходити до нього”, — каже Бора.

Невеличкий екскаватор бійцям на фронт передали з центру комплектування та соціальної підтримки: одна з фірм в Івано-Франківську поділилася технікою — подарувала машину у справному стані. Тепер екскаватор допомагає військовослужбовцям 102 бригади рити траншеї та бліндажі.

“Позиції для стрільби з’єднуємо траншеями, що пролягають до бліндажів. Найважчу й основну роботу робить Марко, а далі особовий склад з лопатами доводить до потрібного стану. Його треба завжди тримати в порядку, бо ця машина — незамінна для нашої бригади”, — говорить Бора.

Екскаватор працює на позиціях весь час. За допомогою Марка військовим вдається швидше виконувати поставлені завдання.

“Ґрунти тут — важкі, у них багато коріння. Те, що екскаватор робить за день, особовий склад, мабуть, виконає за два тижні. Закопуватися важливо, бо це — війна лопат і артилерій, тобто іншого порятунку, як закопатися від артилерії, ніхто ще не придумав. Що глибше — то краще”, — каже Бора.

Екскаватор Марко копає й бліндажі, а вже дообладнують їх самі хлопці. Такі укріплення, за словами військових, здатні витримати й мінометні удари, й артилерійські 152 калібру.

Підтримують бійців 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини й місцеві жителі.

“Добре допомагають місцеві. Нерідко нам потрібні певні матеріали для роботи, і їжу нам варять, і десь попрати треба також — усе роблять, не відмовляють. І не вимагають за те грошей, більш того навіть відмовляються, коли ми їм пропонуємо. Це — хороші люди й вони заслуговують на нормальне життя”, — говорить командир інженерної роти Бора.