Підрив ГЕС: чергова техногенна катастрофа та її наслідки

Світлана Тимчук

Шостого червня 2023 року росія вкотре довела свою терористичну сутність і вчинила черговий воєнний злочин – екоцид. Окупанти замінували та підірвали греблю Каховської гідроелектростанції, що призвело до її знищення та поставило під загрозу життя тисяч людей та існування багатьох екосистем. Це одна з найбільших техногенних катастроф у новітній історії.

І поки рф поширює фейки, щоб уникнути відповідальності за скоєне, вся Україна бореться з масштабними наслідками теракту.

Первинні наслідки

Після підриву рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижувався. Так, за добу він впав майже на 2,5 метра, а на правому березі Дніпра підтопило 13 населених пунктів та понад 260 будинків. Одразу ж розпочалась евакуація населення з районів потенційного затоплення. 

8 червня, під час звернення до світових екоактивістів, президент України Володимир Зеленський повідомив про первинні наслідки катастрофи. Тоді буквально щогодини з’являлося все більше деталей трагедії.

“У понад 30 населених пунктах життя зламане. Для сотень тисяч людей у багатьох містах і селах значно ускладнений доступ до питної води, – розповів президент. – Через знищення дамби затоплені сховища палива, склади з хімікатами, склади з добривами, могильники тварин”.

Він додав, що кількість екосистем, які повністю знищені або приречені російським терактом на вимирання, уже вимірюється тисячами. Зокрема, понад 50 тисяч гектарів лісів затоплено, щонайменше половина з них не відновиться. Відповідно десятки тисяч птахів і щонайменше двадцять тисяч диких тварин опинилися під загрозою загибелі.

Крім того, після підриву дамби російські війська не припиняли артилерійські удари по території, де здійснювалася евакуація людей.

21 червня у своєму відеозверненні в Telegram голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що вода повністю відійшла від 32 населених пунктів, розташованих на правому березі, а ще три, з 595 будинками, залишилися підтопленими.

З часом рівень води поступово знижувався, і в результаті станом на 3 липня Каховське водосховище катастрофічно обміліло. Як повідомили в гідрогенеруючій компанії “Укргідроенерго”, Дніпро повернувся в межі старого русла, а дно водосховища перетворилося на пустелю.

Величезні втрати

Каховське водосховище було другим за площею в Україні – 2155 км², та першим за об’ємом води – понад 18 км³. Воно забезпечувало водою чотири області України та сприяло розвитку сільського господарства.

Внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС Україна зазнала великих втрат. Десятки загиблих та зниклих безвісти. Тисячі людей втратили своє майно й евакуйовані до інших міст. Десятки затоплених населених пунктів з тисячами зруйнованих домівок, які опинилися під водою.

Крім того, за даними “Укргідроенерго”, Україна втратила:

• останню сходинку Дніпровського каскаду ГЕС, яка стримувала велику воду Каховського водосховища;
• Каховське водосховище, з обмілінням якого без водопостачання залишився й окупований росіянами Крим;
• 1,5-2 млрд кВт-год електроенергії, які станція виробляла в середньому для енергосистеми на рік до жовтня 2022 року;
• маневрові потужності для регулювання пікових навантажень, зокрема у Херсонській та Миколаївській областях;
• споруду Каховської ГЕС, що була пам’яткою архітектури та результатом праці кількох поколінь;
• глибоководний шлях від Чорного моря до Запоріжжя, який був артерією для проходження суден з усього світу;
• міст з автомобільною дорогою та залізничним сполученням, газопроводом та іншими комунікаціями, що з’єднував правий і лівий берег.

Дика природа: що буде далі?

Науковці Української природоохоронної групи проаналізували, якими є наслідки російського теракту на Каховській ГЕС для дикої природи.

Негативні наслідки цього теракту проявляться на площі не менше 5000 км² – це зона затоплення та осушення. Зазначається, що тільки та зона, що була вкрита водами водосховища останніх 68 років, буде більшою за 1000 км².

А наслідки теракту для дикої природи можна поділити на два типи: наслідки осушення Каховського водосховища і наслідки затоплення.

Каховське водосховище, як і плавні Нижнього Дніпра, було одним з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риби. Осушення дна Каховського водосховища та витік води з нього найбільше впливають на рибні ресурси.

“На момент теракту лише у Каховському водосховищі нараховувалося не менше, ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення (річні улови складали до 2,6 тис. тон). На відновлення таких запасів потрібно буде мінімум 7-10 років. Усі місця нересту та основний обсяг води, що є середовищем існування риб, – знищено, – зазначають науковці. – Унаслідок швидкого обміління водосховища на осушених ділянках і на мілководді опиниться майже весь рибний мальок, який приречений на загибель. Це підірве результати нересту в довгостроковому періоді”.

Через обміління під загрозою перебувають декілька зимувальних ям. Переважна більшість усіх риб, що населяли водосховище, буде віднесена у море й загине у солоній воді.

За інформацією природоохоронців, зникнуть окремі види птахів, які гніздяться у цих місцях. А оцінити вплив осушення водосховища на популяцію наразі неможливо, адже досліджень, які б його моделювали, немає.

Також в Україні існує велика кількість живих організмів, що населяють водойми та живуть у придонному мулі в прибережній зоні – частині річища, де є рослинність і сонячне світло. За лічені години саме ця зона оголилася, що спричинило загибель більшості придонних організмів колишнього водосховища.

“Разом з інформацією про загибель риби можна стверджувати, що переважна більшість усіх живих організмів, які населяли Каховське водосховище, вже вимерла, – стверджують біологи. – Зокрема, це низка безхребетних, які складають основну тваринну біомасу водосховища, – насамперед, молюски, різні види двокрилих, що слугують кормовою базою для риб, птахів”.

Крім того, внаслідок катастрофічного зниження рівня води у водосховищі зникнуть водні та прибережно-водні рослини. Їхнє місце займуть інвазійні чужорідні рослини, що становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем. Загалом, зона оголення дна водосховища стане найбільшим в регіоні осередком розмноження таких небезпечних видів.

Вище від греблі Каховської ГЕС у результаті осушення постраждає ціла низка природоохоронних територій – мінімум 11 об’єктів природно-заповідного фонду. Згубний вплив торкнеться і природоохоронних територій міжнародного значення.

Наслідки затоплення територій нижче від зруйнованої греблі

Як сказано в матеріалах Української природоохоронної групи, кількісно оцінити масштаби знищення наземної фауни неможливо, адже дослідження подібних катастроф в Україні ніколи не проводилося. Попри це, науковці впевнено констатують, що масштаби цієї катастрофи важко порівняти з відомими раніше подіями в Україні.

“Протягом останніх 90 років заплава річки Дніпро в Україні була зарегульована  та заселена тваринами, які не мають дієвих механізмів порятунку від затоплення. Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах не залишає шансів більшості наземних тварин та колоніям більшості видів птахів, – стверджують природоохоронці. – Популяціям деяких видів за один день, 6 червня, нанесли, можливо, більший удар, ніж за останніх 100 років”.

Слід зазначити, що трагедія застала птахів у період гніздування, зокрема, коли в них з’явились пташенята. Часу на створення нових колоній і повторного виводку вже немає. Деякі птахи, втративши свої гніздові колонії, зможуть відновити свою чисельність аж за 3-7 років.

Відбувся також катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. 

На території затоплення поширювалася специфічна флора, багато видів якої може існувати тільки в цьому регіоні. Тож очікується, що внаслідок підтоплення загинуть сотні тисяч особин цих рослин.

Окрім того, затоплення призведе до значного підняття рівня ґрунтових вод в усьому південному регіоні України.

“Це означатиме не лише збільшення вологи у ґрунті, а й засолення, згубне для рослинності. Наприклад, внаслідок нього можуть остаточно зникнути як реліктові залишки природних лісів, так і створені у минулому штучні ліси на дніпровських пісках, – припускають біологи. – Ця обставина у майбутньому може розширити зону негативного впливу підтоплення ще на 15-20 тисяч гектарів”.

Важливо зазначити, що переважна більшість всіх природних територій, які розміщені в зоні затоплення, входять до складу природно-заповідного фонду. За розрахунками науковців, внаслідок підтоплення повністю або частково постраждають 48 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі: один біосферний заповідник; три національні природні парки, один регіональний ландшафтний парк, 16 заказників, три заповідні урочища, 22 пам’ятки природи, два парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Загальна площа підтоплених заповідних територій може перевищити 120 000 гектарів.

Опріснення та забруднення Чорного моря

Наслідки затоплення торкнуться й Чорного моря. Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово може опріснити окремі його ділянки, стверджують природоохоронці. Втім, наслідки навряд чи будуть катастрофічними.

А от руйнування греблі призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води.

“Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками та іншими джерелами забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних, – зазначають вчені. – Слід згадати й про наявність у придонних відкладах водосховища важких металів та інших забрудників, що накопичувалися десятиліттями з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське тощо”.

Так, великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні з літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища, додають біологи.

Загроза для окупованої Запорізької АЕС

Через падіння рівня води у Каховському водосховищі одразу виникло ще одне важливе запитання: чи несе це ризики для Запорізької АЕС, загрозу виникнення ядерної катастрофи? Адже вода з водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки.

Проте в національній атомній енергогенеруючій компанії “Енергоатом” повідомили, що, попри поступове зниження рівня води, прямої загрози для окупованої станції немає.

“Ми не оцінюємо цю ситуацію як критичну для ЗАЕС через те, що зараз станція охолоджується від власного ставка-охолоджувача. Він відокремлений від Каховського водосховища, і зниження рівня води у ньому прямо не впливає на рівень цього ставка, – розповів в ефірі телемарафону президент “Енергоатому” Петро Котін. – Таким чином, сам ставок на ЗАЕС і басейни, на яких працює система безпеки, – вони всі тримають нормальний рівень, як було до підриву”.

Так, станом на 12 липня рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС – незмінний. В “Енергоатомі” зауважили, що ситуація залишається стабільною та контрольованою.

Відбудова ГЕС

Попри все, в Україні уже триває розробка проєкту будівництва нової Каховської станції. Як зазначив в інтерв’ю Glavkom доктор технічних наук, фахівець у галузі гідротехнічного і гідроенергетичного будівництва Юрій Ландау, новозбудована Каховська ГЕС матиме у півтора рази більше потужностей.

Так, “Укргідроенерго” разом із фахівцями “Укргідропроєкту” розробляє проєкт будівництва Каховської станції з урахуванням можливих воєнних загроз. Певні частини об’єкта будуватимуться настільки масивними, щоб вони витримали потужні удари, інші – розташують під землею.

Тож після деокупації буде вирішуватися питання, чи повністю демонтувати її, чи залишити те, що вціліло. В установі зазначають, що, швидше за все, потрібно буде багато чого будувати по-новому.