5 упереджень про гроші і як з ними працювати. Поради від коуча Ірини Лєта

Тетяна Соболик

Однією з тем, які не прийнято обговорювати в суспільстві, є гроші. З ними пов’язано багато людських страхів, а подекуди й почуття сорому. Часто саме за ставленням до грошей можна відстежити в цілому стратегію життя людини. Ірина Лєта, коучиня та тренерка з особистісного розвитку, назвала п’ять поширених упереджень стосовно грошей.

1. Не в грошах щастя.

Тут йдеться про знецінення грошей, про переконання, що чесним шляхом їх заробити не можна, що вони псують людей, тощо.

«Ще з дитинства, через казки та шкільні твори, нам нав’язувалили думку, що багаті люди жадібні та жорстокі, а бідні, на противагу їм, – добрі і чесні, – каже Ірина. – Пам’ятаємо Робін Гуда, який відбирав гроші у поганих багатіїв і віддавав добрим біднякам».

Оскільки цей засновок транслюється з дитинства, то засідає глибоко в підсвідомості. Адже в тому віці в дітей ще не сформоване критичне мислення. І якщо в людини з малих років закарбовано, що багаті – жорстокі, егоїстичні й жадібні, то мозок навряд шукатиме шляхи, щоб стати багатим і, відповідно, поганим.

Оцей зв’язок фінансового стану з чеснотами знаходить вираження в дорослому житті в упередженнях на зразок «краще, щоб чоловік був бідний, але надійний і чесний». Коучиня акцентує, що люди не завжди усвідомлюють, що ці якості не протилежні, не взаємовиключні. Можна бути водночас і багатим, і людяним, і чесним.

2. Грошей на всіх не вистачить.

Це з групи дефіцитних упереджень. Люди вважають, що грошей мало і заробити їх тяжко. Оскільки мозок людини влаштований так, щоб сприймати із вхідної інформації лише те, що підтверджує її упередження, та ігнорувати все решта, то в життєвому досвіді людина частіше помічає ситуації, які лише підкріплюють її думки та ідеї.

Так, вона буде бачити лікарів, пожежників, продавців і вантажників, які важко працюють і отримують копійки. Відтак буде вважати, що, аби заробляти більше, слід працювати більше і важче. Мозок не помічатиме поруч успішних стартапів і людей, які з нуля, на ентузіазмі, розвивають свою справу та гідно заробляють. Такі випадки вважатимуться радше винятками.

«Тут треба розуміти, що, якби заробіток прямо пропорційно залежав від того, наскільки важко людина працює, то робітники на заводах були б мільйонерами, – зауважує Ірина Лєта. – Але це не так. Грошей  у світі багато. І їх так званий колообіг дуже швидкий. Інша справа – чи готові вам платити за ваші навички? Чи вмієте ви їх продати? Чи цінуєте їх самі?

3. Не всім судилося бути багатими.

Таке упередження є у тих, хто схильний до магічного мислення. З ним найтяжче працювати. Люди вважають, що якась вища сила – доля, карма чи Бог, визначає, будуть вони багаті чи ні.

«Не заперечую і не засуджую таку думку, але це перекладання відповідальності й інфантильна позиція, – зазначає Ірина. – Купюру на молодий місяць показати, пузо пам’ятнику потерти, грошове дерево посадити, монетку під вазон покласти, піти до баби-шептухи і т.д. Часто ці люди не ставлять конкретних цілей, вони просто мріють жити краще».

Оскільки в їх розумінні на рівень достатку впливає доля, карма чи Всесвіт, а не сама людина, то немає сенсу ставити перед собою цілі чи працювати з мисленням. Таким чином людина знімає з себе відповідальність за своє життя, і воно просто формується течією, збігом випадкових обставин, які вона називає долею.

Одна з причин – багато людей є психічно незрілими і займають позицію дитини. Хтось несепарований від батьків, хтось має травми з дитинства… І оця група упереджень пов’язана з тим, що людина з позиції дитини не хоче входити в стан дорослого, не знає, як це зробити, або не бачить у цьому доцільності.

Іноді в цю групу входять і заможні люди. Проте слід розуміти, що заробили вони свій статок не через містичне мислення, а завдяки навчанню, самовдосконаленню й працьовитості.

4. Копієчка до копієчки.

Люди з таким упередженням постійно відкладають на «чорний день». Зазвичай у них гроші є, але лише на так звані соціально схвалені витрати – ремонти, машину, навчання дітей, а от емоції – це для них дурниця. Брендові речі вони собі ще дозволяють, бо це підвищення статусу, а от квіти, захоплення, мандри – ні.

Це призводить до вигорання і незадоволення своїм життям. Ніби і машина є, і будинок, і робота, але відчуття, ніби ти не в своїй тарілці, ніби життя не твоє і ти не можеш зрозуміти, що не так. Все, на що орієнтувався у житті, – це досягти певного фінансового рівня, але не вважав за потрібне заплатити собі на шляху до цього враженнями, подорожами, задоволенням від життя. Так людина доходить до бажаної цілі, але відчуває спустошення і вигорання, ніби її хтось обдурив. Бо вона в цій точці мала би бути дуже щасливою, а вона нещасна. І це ще кращий сценарій. Адже гірший – коли людина до цього фінансового рівня навіть не доходить. Все життя просто кладе на те, щоб заробити ще більше грошей.

5. Нема грошей – нема проблем.

У людей із таким упередженням гроші асоціюються з небезпекою. Якщо немає грошей, то їх не втратиш, тебе не вб’ють, не обкрадуть, не обдурять тощо. У поле уваги таких людей часто будуть потрапляти новини, що десь застрелили бізнесмена, хтось втратив бізнес, тощо.

До слова, є цікава теорія, ніби ми маємо пам’ять роду. І якщо в роду були забезпечені люди, яких розкуркулили, репресували, вивезли у заслання, то в нащадків може лишитись страх, що можна постраждати, якщо будеш жити краще, ніж інші. Звісно ця теорія не є визначальною, але досліджувати такий взаємозв’язок також цікаво.

Часто гроші породжують страх, тривожність і відчуття небезпеки, викликають настороженість, людина боїться, що не знатиме, як ними правильно розпорядитись, як зберігати, що розгубиться, не справиться, потім звинувачуватиме себе. Але тут варто розуміти, що шлях до великих грошей також поступовий, і, йдучи ним, ти теж виростаєш ментально до цього рівня.

Ефективно опрацьовувати упередження – змінювати упередження на протилежні. Наприклад, гроші – це безпека, спробуємо знайти цьому підтвердження. Якщо ти будеш мати гроші, то житимеш не в небезпечному районі, а у хорошому житловому комплексі з охороною, де ти більш захищений. Якщо захворієш, зможеш забезпечити собі лікування. І навіть якщо так станеться, що тебе пограбують, ти вже вмітимеш заробляти.

Насправді, заробляти гроші – це така сама навичка, як керувати автомобілем, їздити на велосипеді чи вишивати хрестиком. І коли ти один раз її освоюєш, вмітимеш це робити завжди. Саме тому ми знаємо історії, коли людина втрачає бізнес чи майно і знову здобуває все з нуля. Бо навіть якщо втратиш, то посумуєш, поплачеш і знову заробиш, адже вже вмієш це робити.

Як бути, якщо ви виявили, що маєте якесь упередження, і бажаєте його позбутися?

Коучиня радить спершу поставити собі питання, чому у вас немає грошей, якщо вони вам так потрібні? Відповіді на це питання і є нашими фінансовими установками. Наприклад: «у мене немає вищої освіти». Спробуємо опрацювати це упередження – перевернути навпаки і знайти, як мінімум, три підтвердження, коли люди змогли заробити статки без вищої освіти. Так ми даємо мозку можливість вийти за рамки і побачити те, що за цими установками.

Спитайте себе: від чого упередження мене захищає? Адже воно не з’явилося у голові просто так. Воно може захищати від якихось страхів, на кшталт: мене не приймуть рідні, якщо я житиму краще за них.

«Коли змінюється мислення, то відбувається і зміна фінансового рівня. Мені імпонує думка: якщо ти хочеш поміняти лише кількість нулів на фінансовому рахунку, то в тебе нічого не вийде. Гроші – це завжди наслідок роботи з собою», – акцентує Ірина Лєта.

А ще вона додає, що двері саморозвитку відкриваються зсередини. Відтак коучиня вважає, що у кожного свій час, аби прийти до роботи з мисленням. І лише тоді, коли людина до цього приходить самостійно, ця робота є ефективною.

«Якщо хтось прийшов у спортзал, але не хоче робити вправи, то який би хороший не був тренер, результату не буде, – підкреслює Ірина. – Тому кожен психолог і коуч працює лише з тими, хто готовий і сам прагне змін у своєму житті».