Донорство крові і серцево-судинне здоров’я: що повинен знати кожен

Сьогодні, 29 вересня, у світі відзначають  День Серця. Розглянемо, як регулярні донації крові сприяють збереженню здоров’я

Насамперед регулярні донації крові знижують ризик розвитку тромбозів та покращують роботу серця.

«Коли ми здаємо цільну кров, на певний час у нас знижується рівень гемоглобіну, підвищений вміст якого може спровокувати розвиток тромбозів. Окрім того, високий гемоглобін робить кров «густою», через що на серце лягає додаткове навантаження. Після донації найшвидше відновлюється плазма крові — рідка її фракція, що складається переважно з води. Тож наше серце певний час, хоч і недовгий, перекачує більш рідку кров, ніж зазвичай, що слугує для нього своєрідним відпочинком. Якщо кров здавати регулярно, цей ефект може бути помічним у профілактиці серцево-судинних захворювань — звісно, за умови, що донор загалом веде здоровий спосіб життя», — розповідає Людмила Лінник, керівниця проєктного відділу ДонорUA.

Дослідження, в якому був проаналізований досвід 1,5 мільйона донорів крові з Данії та Швеції, підтвердило, що підвищений рівень гемоглобіну пов’язаний із збільшеним ризиком тромбозів, а регулярні донації допомагають підтримувати його на нормальному рівні. Навіть в Україні деякі лікарі рекомендують пацієнтам здавати кров, щоб “розрідити” її.

«Будь-які серцево-судинні захворювання є протипоказаннями до донорства крові — це стосується вроджених патологій, набутих із віком захворювань чи перенесених складних операцій. Тож якщо про профілактику ми говорити можемо, використовувати донорство як лікування — неприпустимо й небезпечно. Якщо в людини з серцем уже є проблеми, їй слід не здавати кров, а звернутися до кардіолога, аби підібрати медикаментозну терапію, вправи і дієту», — застерігає Людмила Лінник.

У будь-якому разі, головною мотивацією для донорів залишається порятунок життів.