Змінив скрипку на Mavic: як прикарпатець на позивний Смичок воює на фронті

22-річний Валентин родом з Бурштина в цивільному житті – скрипаль. У грудні 2022 року пройшов курс підготовки від Армії дронів та музичний інструмент змінив на Мавік.

Зараз боєць на позивний Смичок воює у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ, розповіли на сторінці бригади.

«Ми іноді застосовуємо FPV дрони, але в основному працюємо Мавіками, – каже Валентин, боєць підрозділу аеророзвідки 75 батальйону. – Справа в тому, що ми, крім безпосереднього ураження противника, виконуємо багато інших завдань – це спостереження, розвідка, наведення та коригування артилерії, супровід груп– це все можливо тільки за допомогою таких дронів, як Мавік. У нас дуже різноманітна робота, цим вона мені і подобається, щодня щось різне».

«Я прийшов до лав збройних сил України, бо не міг стояти осторонь. Хочу, щоб швидше війна скінчилась, хочу зробити свій вклад, адже історія пишеться на наших очах. Коли прийшов у військкомат, мені сказали підписати контракт – я підписав в січні на 3 роки. На вишколі спочатку мені дали позивний «Cкрипаль», але потім сказали, що то звучить якось банально, і придумали інший – «Cмичок». Тут зі мною служить багато друзів, знайомих – ми всі з одного району, знайомі один з одним, або хоча б бачили або чули».

Боєць розповідає про особливості роботи:

«Якщо раніше можна було спокійно залітати безпілотниками до них (на ворожі позиції), проблем не було із зв’язком, то тепер ситуація змінилась – вони почали завозити засоби РЕБ, які глушать сигнали. Бувало, що 15 хвилин наосліп літаєш дроном, а коли з’являється зображення – ти біля своїх позицій крутишся. Іноді суміжні підрозділи вражають їх засоби РЕБ».

«Особисто я втратив лише один дрон за пів року польотів, – продовжує Валентин, – це було вночі, він просто завис і все, втрачено. Ми приблизно знаємо місце, де він лежить – десь за 200 м від ворожих позицій. Найвдаліше моє бойове чергування– коли ми засікли ворожу гармату. Ми в неї влучили, ввечері вони приїхали, щоб відтягнути її – ми влучили ще й у них. А це – подарунок для них, – боєць показує гранату, яку вони скидають Мавіками на ворога. – Ми скидаємо зранку – щоб вони вставали з сонечком, а не спали».

Якою повинна бути наша майбутня армія? – розмірковує на завершення «Смичок».

«Перш за все, високотехнологічна, з сучасними зразками озброєння. Тоді і людей не треба багато. Не варто, на мою думку, насильно брати людей, потрібно зробити так щоб служба була престижною – тоді відбою не буде від бажаючих служити».