Будинок з «привидами». Чому не варто купувати квартиру в старій забудові

До 80% житлового фонду України – це забудова 1950-1980-х років. З одного боку, будинки не мають терміну придатності як молоко або тістечка. З іншого – з часом руйнується все, особливо споруди, що зводились за радянськими технологіями середини минулого століття.

Навіть якщо зовні будинок пофарбований, а на прибудинковій території є симпатичний палісадник, будівля може приховувати неочевидні небезпеки всередині. Розповідаємо про це детальніше.

Невидима отрута

Стіни під’їздів старих будинків часом фарбуються, труби замінюються, навіть дах може ремонтуватися. А от якість повітря, що циркулює всередині і яким дихають усі мешканці, навряд перевіряється. На неї впливають два фактори, що не залежать від самих жильців.

Перший – це конструкції і матеріали, з яких зведений будинок. Вони виготовлені за застарілими технологіями в часи, коли не йшлося про екологічність і безпеку для здоров’я. За роки експлуатації руйнується ізоляція, термін придатності матеріалів виходить, через що в помешканнях можуть виділятися небезпечні для людини сполуки, як-от фенол і формальдегід.

Якщо будинок від початку мав погану гідроізоляцію (що не дивина), були затоплення горища, підвалу, квартир, то на стінах і в перекритті з’являється грибок, що негативно впливає на здоров’я людей. Його важко помітити і ще важче позбутися повністю. Грибок може ховатися під паркетом, всередині стін, але його спори потрапляють у повітря, яким дихають мешканці. Як наслідок – легеневі захворювання, алергічні реакції тощо.

Другий фактор – це стара вентиляція в будинку, якій роками не приділяли увагу. Якщо вентиляція не обстежувалася і не чистилася, то вона лише шкодить мешканцям, адже переносить між помешканнями різні мікроорганізми, для яких темне вогке місце – найкраще для розмноження.

А ще занедбана вентиляція – це джерело неприємних сторонніх запахів і ризик отруєння чадним газом.

Будинок, що змушує хворіти

Ще одна небезпека, яку неможливо виявити, на перший погляд, це шумове забруднення через відсутність належної шумоізоляції. Це проблема майже кожного радянського будинку.

Також джерелами шуму можуть бути застарілі ліфти, системи кондиціювання, та ж вентиляція. Шумове забруднення негативно впливає на нервову систему людини і, як наслідок, на якість сну, здатність концентруватися, нервозність, загальне самопочуття.

Якщо проблеми із шумом принаймні можна виявити на слух, то зношена або несправна електропроводка в будинку – невидима. Очевидні ризики від цього – ймовірність замикання і пожежі, зламана побутова техніка, щоденний дискомфорт.

Та поговорімо про неочевидні ризики. Під час протікання струму провідниками утворюється електромагнітне поле. Сучасні норми будівництва і навантаження на електромережу враховують рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо електромагнітних полів, а от застаріла проводка може створювати надміру потужне поле, що опромінюватиме мешканців.

Ще одна проблема старих будинків – зношені водопровідні труби. Міський водоканал може скільки завгодно розповідати про якість води, що подає, та насправді вона залежатиме від водопровідних труб. Якщо в будинку давно не було капітального ремонту мережі, то вода міститиме іржу, інший осад і різні небезпечні речовини.

Темні плями на обличчі міста

Часто поряд зі старими будинками, особливо зведеними біля вже колишньої промислової зони, територія теж занедбана і небезпечна. Окрім сміття, ям і залишків конструкцій, що можуть поранити, такі закапелки приваблюють неблагонадійних любителів алкоголю, бійок і дрібних злочинів.

Такий спадок старих часів – не виняток і в Івано-Франківську. Водночас він може стати альтернативою для створення нового житлового фонду міста. Потенціал таких територій дозволяє зводити не просто окремі будинки, а багатофункціональні комплекси, цілі екосистеми, де людям буде комфортно жити, працювати, відпочивати, навчатися.

На користь жителям, Івано-Франківськ почав оновлюватися: на місці занедбаних локацій будуються стильні ЖК з власною інфраструктурою, занедбані квартали поступово набувають сучасного європейського вигляду.

Окрім житлової, з’являється комерційна та соціальна інфраструктури, доступні для всіх мешканців міста. Ми є свідками того, як місто активно трансформується, набуває нових архітектурних форм і життєвих сенсів.