Мистецтво на дотик: на Косівщині діє унікальна експозиція кераміки для людей з порушенням зору

“Не можна торкатися руками!” –  у цьому музейному залі ви ніколи не почуєте таку фразу. Можна і навіть треба!

В Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини діє перша в Україні експозиція кераміки, що частково адаптована для осіб з порушеннями зору, розповіла МІСТУ завідувачка музею, дослідниця та авторка інноваційних музейних проєктів Вікторія Яремин.

Відвідувачі цієї категорії взаємодіють із керамічними тактильними зразками, анотаціями та путівником шрифтом Брайля. А ігрові модулі, сенсорна панель та тактильні експонати дарують яскраві емоції навіть наймолодшим відвідувачам.

Про музей

Косівський музей Гуцульщини, філія Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, розташований у центрі міста, на Майдані Незалежності. Це одна з найстаріших у місті споруд – її звели у кінці ХІХ століття як резиденцію рабина.

До огляду відвідувачів представлені 4 просторих зали та виставковий простір. Експозиція представляє історію Косівщини як центру народних гуцульських ремесел: ткацтва та вишивки, гончарства, художньої обробки дерева, шкіри, металу. Музей є одним з активних осередків культурно-мистецького життя громади. Тут презентують виставки митці, проводяться лекції, майстер-класи, етно покази, фестивалі, інтерактивні програми для дітей та молоді.

Косівська кераміка – ремесло, що з діда-прадіда живе і розвивається у містечку Косів. Зараз тут живуть і працюють близько 70 майстрів-гончарів. Давнє ремесло у 2019 році внесли до переліку об’єктів Всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Тож історія розвитку цього автентичного ремесла твориться і прямо зараз. Щоб осягнути всю глибину та багатогранність традицій косівської мальованої кераміки, варто відвідати новостворену музейну експозицію у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини.

Музейний зал з інноваціями

Незвичайний інтерактивний простір, присвячений історії косівської кераміки, діє в музеї з 2021 року. Сучасний стриманий дизайн з яскравими акцентами та продумана система освітлення створює незабутнє враження. У вітринах представлені вироби місцевих гончарів різних періодів: від 18 століття до сучасності.

Головною родзинкою цього залу є можливість взаємодіяти з окремими елементами експозиції та бути в ролі дослідника. Тут є сенсорний кіоск та плазмовий телевізор з якісним цікавим контентом. Крім світлин експонатів, є розділи про керамічні музичні інструменти, гончарну технологію, використання сюжетів косівської кераміки в дизайні та ін.

До уваги відвідувачів представлені також ігрові немультимедійні модулі: висувні шухляди з цікавим вмістом; панелі, що обертаються; комірки, що висуваються; магнітні пазли на стіні; фотозона. За допомогою сенсорної панелі можна пройти квест із ігровими завданнями.

Косівська кераміка для людей з порушенням зору

Музейний зал є першою в Україні експозицією кераміки, що частково адаптована для осіб з порушеннями зору. Відвідувачі цієї категорії взаємодіють із керамічними тактильними зразками, анотаціями та путівником шрифтом Брайля.

До розробки проєкту була залучена фахівчиня з тифлоадаптації виставок Кіра Степанович з Києва. Важливо було перевірити ефективність такого підходу ще на етапі проєктування, адже раніше ніхто тему музейної кераміки для незрячих не адаптував. Тому спочатку виготовили пробні тактильні зразки, які протестували волонтери з порушеннями зору та висловили свої зауваження.  Для розробників було важливо, щоб зразки були керамічними, що теж стало інновацією. Виготовити тактильні вироби з глини взявся місцевий майстер Сергій Дутка.

Протягом трьох років діяльності нової експозиції, музей отримав про неї тисячі схвальних відгуків відвідувачів. І саме можливість торкнутися керамічних зразків та інші інтерактивні компоненти викликали у людей найбільший захват. Як показала практика – тактильні зразки збагачують сприйняття та потрібні не тільки незрячим.

Наприклад, для ознайомлення відвідувачів з типами посуду для напоїв, відтворили характерні керамічні посудини з косівським розписом. Дзбанок, баньку, двійнята, плесканець та колач можна брати в руки, розглядати. Також пропонується виконати цікаве творче завдання – розкласти посудини по комірках відповідно до підписів з назвами. Підписи виконані великим шрифтом і продубльовані шрифтом Брайля.

Концепцію та дизайн новітнього простору розробила Вікторія Яремин – завідувачка Косівського музею Гуцульщини. Керівниця закладу запроєктувала реновацію усіх музейних залів. Вікторія мріє реалізувати цей задум шляхом подальшої участі у грантових конкурсах.