Спонсор війни чи звичайний маркетплейс: Про доцільність відмови від AliExpress

Світлана Тимчук

Вже кілька десятиліть налічує жарт, що три слова, які найчастіше трапляються по всьому світу, — не «Я тебе люблю», а «Made in China». Світ заполонили дешеві китайські товари, а придбати їх можна не лише в найближчому магазині, а й через спеціальні додатки без посередників та націнок.

Найбільшим і найпопулярнішим китайським маркетплейсом став AliExpress. Своєю доступністю та різноманіттям товарів він уже давно завоював довіру мільйонів користувачів, серед яких чимало українців. Але що робити, коли твій улюблений інтернет-магазин виявився спонсором війни, яка роками ведеться проти твоєї країни?

Звідки така популярність

Українсько-китайський бум купівлі-продажу товарів розпочався у 2016 році, коли «Укрпошта» налагодила співпрацю з китайською стороною — компанією Cainiao, яка входить у структуру групи Alibaba і займається питаннями логістики для AliExpress.

У 2020 році на сайті Асоціації українсько-китайського співробітництва повідомили, що українці стали другою нацією у світі за зростанням замовлень на цьому гігантському маркетплейсі. Приміром, за підсумками 2019 року зафіксували 32 млн поштових відправлень із Китаю — ледь не по одному на кожного українця.

В асоціації пояснюють, що дешевизна стала головною причиною вибухового зростання замовлень, зроблених українцями на майданчиках онлайн-імперії.

Крім того, такий шопінг відкриває доступ до набагато ширшого асортименту товарів. Зокрема тих, яких немає в Україні.

AliExpress підтримує ворога

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло китайську Alibaba Group Holding Limited до переліку міжнародних спонсорів війни через те, що вона продовжує працювати в рф. Зокрема, надає свої платформи для продажу товарів із вивезеної з окупованих територій України міді.

У прес-релізі НАЗК йдеться, що на території рф найбільшого поширення набула платформа онлайн-комерції AliExpress, якою керує дочірня російська компанія з групи Alibaba ТОВ «Алибаба.КОМ (РУ)». Власником ТОВ «Алибаба.КОМ (РУ)» є зареєстрована у Сінгапурі компанія Aliexpress Russia Holding Private Ltd. Станом на 2023 рік компанія продовжує ведення справ у росії, надаючи міжнародний майданчик для продажів закордонних товарів. А прибуток ТОВ «Алибаба.КОМ (РУ)» за 2022 рік становив 16,3 млрд рублів (близько $160 млн).

«У квітні 2023-го агенція Reuters повідомила, що китайська компанія Quzhou Nova закупила щонайменше 3 220 тонн мідного сплаву на загальну суму $7,4 млн у Дебальцевського заводу металургійного машинобудування (контролюється росіянами) у період з 8 жовтня 2022 року по 24 березня 2023 року, — йдеться у прес-релізі. — За даними митниці, відвантаження мідного сплаву з заводу здійснювалися через порт Новоросійськ. Із вивезеної з окупованих територій міді компанія виробляє товари, які продає на платформах Alibaba».

Крім того, у НАЗК повідомили, що Alibaba вдається й до цензурування українського контенту на своїх платформах, пов’язаного з російською війною.

«У березні 2022 року Alibaba заблокувала профіль українського стримера, який мав на AliExpress понад 268 тисяч підписників, за допис про війну. Водночас проросійські дописи на платформі не видаляються, — передає НАЗК. — Усі наведені факти можуть свідчити про те, що компанія підтримує російську агресію не тільки фінансово, сплачуючи податки, але й ідеологічно».

Намагався відмовитись

Іванофранківець Олександр Заславський почав користуватись AliExpress ще у 2017 році й раз на два-три місяці робив там замовлення. Зазначає, що купує продукцію лише в разі необхідності або ж час від часу моніторить наявність товарів, які його цікавлять.

Олександр каже, що замовляє дешеві речі, вартістю максимум до двох тисяч, — не хоче ризикувати. Наприклад, на Аlі він купував бананки, інструменти, батарейки, аксесуари до техніки, еспандер, навушники, мильнички — і це все у кілька разів дешевше, ніж пропонується в українських магазинах.

«На мою думку, AliExpress може розвивати шопоголізм. У 90% випадків ти купуєш речі, які загалом не дуже й потрібні, — зауважує чоловік. — Але ними можна довго користуватися і вони коштують удвічі чи втричі дешевше, ніж пропонує український ринок».

Коли маркетплейс внесли до списку спонсорів війни, Заславський намагався відмовитися від нього. Терпів місяців зо п’ять, поки не купив новий телефон і йому не знадобився чохол. На Аlі він коштує 110 гривень, а в Україні – 300.

Також він постійно замовляє там змінні касети до своєї електробритви. Каже, що в Україні їх або взагалі немає, або є, але за захмарними цінами. А на Аlі — всього три долари.

«І я розумію, що Аlі підтримувати не хочеться, але мені ж голитися якось треба. І я або купую на Аlі ці леза для бритви, або йду в наш магазин і купую значно дорожче ті ж леза, куплені на Аlі, — міркує Олександр. — Тобто я витрачатиму більше грошей і робитиму дві погані речі: підтримуватиму і Аlі, і тих, хто на ньому закуповується. Тому з двох зол я вибираю менше».

Відмовитися можна, але навіщо

Іванофранківка Ольга Гуцул уже вісім років замовляє товари на AliExpress. З них останніх шість — дуже активно. Каже, якщо порахувати не кількість замовлень, а кількість позицій, то рахунок уже йде на сотні. Причина проста і вже відома – там дешевше. Інколи відсотків на 20. Інколи вдвічі. Інколи майже втричі!

На AliExpress заходить кожного дня. І як уже досвідчений користувач франківка знає, що у 99,9% випадків ціну товару можна зробити ще меншою. Скажімо, на момент нашої розмови до неї йшли 19 товарів, деякі — по декілька позицій. Та попри велику кількість замовлень шопоголіком Ольга назвати себе не може. Насправді покупка товару для неї перетворюється на цілу церемонію, бо вона дуже скрупульозно підходить до вибору.

Найчастіше замовляє техніку та комплектуючі: навушники, смартгодинники, музичні колонки, блоки живлення, кабелі, павербанки, чохли, захисні плівки та скло. Бо це товари, за які йде найбільша маржа при перепродажу в роздріб. Другий великий розділ покупок — це товари для туризму, здебільшого для походів у гори. І це все їй обходиться набагато дешевше, аніж якби вона купувала в українських магазинах.

Від AliExpress франківка відмовлятися не планує. Причина та ж сама: 90% споживчих товарів виробляється у Китаї, і тоді доведеться купувати ті ж, так би мовити, аліекспресні товари в українському магазині, але значно дорожче. «Відмовитися можна, але навіщо?» — розмірковує Ольга. Мовляв, ви ж все одно купите той товар, який виробляють китайці. То навіщо переплачувати?

Співпрацюють з усіма

Житель Івано-Франківська Євген на AliExpress замовляє товари вже багато років. Раніше, як правило, купував декілька речей на рік. Однак поступово почав «підсідати» на Аlі та довгими вечорами шукати нові й цікаві товари.

Каже, що всі характеристики товарів, написані на Аlі, є неправдивими, оскільки дуже завищені. І, попри дешевизну продукції, багатьма товарами чоловік був розчарований. А багато дрібних речей по господарству одразу пішли у смітник. Однак, не зважаючи на такі випадки, він час від часу замовляв якісь товари і, зрештою, вирішив трохи заробити. 

Минулої зими, коли в Україні почались блекаути і вся акумуляторна техніка продавалась за «скаженими» цінами, Євген вирішив зробити невелике замовлення. Замовляв для власного користування та для перепродажу з невеликою націнкою.

«Але всі мої товари дуже довго йшли. Я зробив замовлення у листопаді, а деякі речі отримав аж наприкінці січня, — пригадує чоловік. — У результаті воно у мене заштопорилось. А цього літа ціни впали нижче, аніж були на AliExpress».

Каже, про те, що маркетплейс внесли до списку спонсорів війни, знає. Однак «щодо політики чи підтримання спонсорства війни» не був би дуже категоричним, оскільки це бізнес і вони співпрацюють з усіма одразу. 

«У нас народ минулого року, коли почались блекаути, ставив шалені ціни на акумуляторну техніку. Ту ж саму лампочку нібито з сонячною панеллю і пультом, ціна якої тепер близько 200 гривень, споживачі ледве за 800 могли купити, — говорить Євген. — Як якесь нещастя, то наші люди одразу ціни піднімають. Тому не бачу, чим вони кращі».

Виходу немає

Почувши, що AliExpress внесли до списку спонсорів війни, багато людей одразу думають, що можна обрати інший маркетплейс. І справді, альтернатив є чимало. І є достатньо сайтів, у яких зібрано замінники. Проте опитані нами користувачі зазначають, що ці додатки менш зручні, не мають такого широкого вибору товарів або ж там значно дорожче.

Також, попри те, що не всі майданчики визнані спонсорами війни, деякі теж мають сумнівну історію. Наприклад, другим за популярністю торговим майданчиком в Україні є Joom. Але слід зазначити, що його засновником є Ілля Широков, який з 2010-го по 2014-й був керівником російської соціальної мережі «Однокласники» та віцепрезидентом Mail.ru Group.

Франківець Олександр Заславський пояснює, що попри наявність у Китаї альтернативних маркетплейсів обирати інший практично немає сенсу, оскільки це все одно буде Китай. А це країна-імперія, і там все пов’язане. Тож у цій ситуації виходу немає, адже практично все робиться в Китаї і ми не зможемо без нього жити.

«Гаразд, шкарпетки, які коштують на Аlі 10-15 грн, можна замінити нашими українськими хендмейдними за 150, — припускає чоловік. — Але ти не будеш робити все хендмейд. Ти не викинеш айфон і не будеш ходити з трубкою, яка, наприклад, зроблена в Івано-Франківську на «Промприладі». Добре, Китай поганий, то почніть із себе і викиньте все китайське! Це буде кам’яний вік».

Безпілотники з двигунами з AliExpress 

AliExpress визнали спонсором війни, але багато українців продовжують ним користуватись, бо насправді незрозуміло, чи варто щось робити — чи потрібно від нього відмовлятись і як. Та якщо є бажання, можна «зіграти на контрасті» й використати цей маркетплейс проти ворога.

Ще у жовтні минулого року в ефірі телемарафону речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, що росія почала атакувати Україну дронами, складеними з простих матеріалів, які купує саме у китайському інтернет-магазині AliExpress. Фактично, на цій платформі там куплені двигуни.

У свою чергу українці, перебуваючи вдома, також мають можливість створювати FPV-дрони та долучитися до знищення ворогів. Відповідну заяву на початку січня зробив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації, у своїх соцмережах.

Пропонується створити FPV-дрон власноруч, приєднуючись до ініціативи «Народний дрон» від Victory Drones — фонду технологічної допомоги Dignitas. Це інженерний курс, який навчить, як вдома зібрати 7-дюймовий FPV-дрон.

«Збираєте FPV — надсилаєте інструкторам Victory Drones. Після цього безпілотник проходить перевірку якості збірки й випробування з вагою, — пише Федоров. — Якщо тест успішний, то дрон передадуть військовим. Старт курсу — кожні два тижні. Навчання повністю безоплатне».

Спонсори війни функціонують в Україні

AliExpress — не єдина компанія, яку визнано спонсором війни, але продовжує функціонувати в Україні.

Національне агентство з питань запобігання корупції склало перелік «Міжнародні спонсори війни», який розміщений на порталі «Війна і санкції». У списку — десятки компаній, які продовжують працювати в рф і сплачують податки до бюджету країни-агресора та, попри це, ведуть успішну діяльність в Україні. Зокрема, мережа супермаркетів і гіпермаркетів «Auchan» («Ашан»), міжнародна торговельна оптова компанія «METRO», провідні харчові корпорації PepsiCo та Mars, Nestle, косметична компанія «Yves Rocher».

Навіть в Івано-Франківську розміщений супермаркет «METRO», а в центрі міста є бутик «Yves Rocher». Та ж сама PepsiCo виробляє охолоджувальні напої, соки, чипси, закуски, молочні продукти під основними марками Chester’s, Chipsy, Lay’s, Mirinda, Pepsi, Sandora, 7up, «Садочок». Більшість із цих продуктів наявні на прилавках українських магазинів та у звичному раціоні українців.

І хоч існують альтернативні постачальники, значна частина населення продовжує споживати продукцію спонсорів війни. А ключовим фактором формування вибору є вплив влади. А точніше — його відсутність.

Брак конкретних рекомендацій чи активної позиції з боку влади, зокрема надання можливості цим компаніям розвивати свій бізнес, впливають на те, що українці не бачать необхідності змінювати свої звички і бути категоричними при виборі продукції.

Звісно, є поодинокі випадки, коли люди відмовляються від продукції цих компаній. Наприклад, у «Телеграмі» є спеціальний бот «BoycottRussiaBot», у якому з відкритих джерел зібрано інформацію про компанії, які не вийшли з російського ринку. Проте на державному рівні це питання не порушується, а рівень свідомості населення не підвищується. І як результат — виникла патова ситуація.