Війна змінює ринок праці

Уляна ПИЛИПЕЦЬ

Офіційний показник безробіття в Україні поступово знижується. За даними Державної служби зайнятості, на 1 січня 2024 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні зменшилась до 96,1 тис. осіб, тоді як на початок минулого року було зареєстровано 186,51 тис. безробітних.

Але, попри це, багато людей все ж залишається без роботи. «МІСТО» з’ясовувало, що нині відбувається на ринку праці в Івано-Франківській області та як безробітним допомагають працевлаштуватися. 

Мовою цифр

Якщо порівнювати поточну ситуацію на ринку праці в області з 2022 і 2023 роками, то, за даними Івано-Франківського обласного центру зайнятості, кількість вакансій та працевлаштованих осіб збільшується, а, відповідно, безробітних стає менше. У 2023 році послугами центру зайнятості скористалися 23,5 тис. людей, серед них 16,5 тис. зареєстрованих безробітних, що на 35% менше, ніж у 2022 році. У цьому ж 2023 році вдалося працевлаштувати майже 13 тисяч людей, зокрема 7,9 тис. зареєстрованих безробітних.

На 1 січня 2024 року послуги служби зайнятості отримували 2,6 тис. осіб, які мали статус безробітного, що на 48% менше, ніж на 1 січня минулого року. За першими даними 2024 року, послугами служби зайнятості скористалися 5,5 тис. осіб, з яких 3,5 тис. зареєстрованих безробітних, а допомогу у зв’язку з безробіттям отримували 2,1 тис. людей. Уже вдалося працевлаштувати 965 людей, зокрема 516 зареєстрованих безробітних.

Щодо допомоги у зв’язку з безробіттям, то сьогодні законодавство змінили. 

«Якщо до повномасштабної війни безробітний стояв на обліку в центрі зайнятості і отримував упродовж року допомогу в розмірі 9 800 гривень, то зараз термін виплат становить тільки три місяці, а місячний її розмір — лише 7 100 гривень», — говорить Василь Цимбалюк, директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Жінки заміняють чоловіків?

За словами керівника центру зайнятості, тепер гендерне співвідношення зареєстрованих безробітних становить 76% жінок і лише 24% чоловіків. Насамперед така диспропорція пояснюється тим, що у нас війна — чоловіки беруть до рук зброю і йдуть захищати країну, а ще тим, що в Україні під час мобілізації чоловіки призовного віку можуть влаштуватися на роботу і навчання за умови наявності військово-облікових документів.

Також при взятті на облік у центрі зайнятості чоловіки працездатного віку та жінки з медичною освітою обов’язково мають пред’явити військовий квиток, тож не всі готові реєструватися.

«Роботодавці області пристосовуються до будь-яких вимог ринку, щоб зберегти робочі місця, тому пропонують чоловічі вакансії жінкам. Зрозуміло, що вибір завжди за жінкою, але часто жінки погоджуються на них і йдуть працювати», — зауважує Василь Цимбалюк. 

Таку тенденцію він пояснює тим, що людям потрібна робота і вони готові за потреби вчитися і перекваліфіковуватись. Зокрема, йдеться про такі професії, як помічник кранівника, водій тролейбуса, апаратник для приготування сумішей (будівництво), охоронник тощо. 

Кого шукають найбільше 

Минулого року структура вакансій за видами економічної діяльності була такою: 23% вакансій пропонувалося в оптовій та роздрібній торгівлі, 16% — у сфері освіти, 15% — в переробній промисловості, 9% — організації харчування, 7% — у сфері охорони здоров’я, 6% — у сільському господарстві, 5% — у сфері транспорту.

У професійному розрізі найбільше вакансій пропонувалося для працевлаштування працівників сфери торгівлі та послуг — 3,6 тис., або 25% (продавець продовольчих та непродовольчих товарів, кухар, продавець-консультант, охоронник, офіціант, бармен, молодша медична сестра), робітників з обслуговування, експлуатації устаткування і машин – 3,0 тис., або 21% (оператор котельні, водій автотранспортних засобів, тракторист, машиніст котлів), кваліфікованих робітників з інструментом — 1,9 тис., або 13% (швачка, робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків, пекар, слюсар-ремонтник, верстатник деревообробних верстатів), фахівців — 1,5 тис., або 10% (бухгалтер, сестра медична, вихователь, асистент вчителя), працівників найпростіших професій — 1,3 тис., або 9% (підсобний робітник, прибиральник службових приміщень, робітник з благоустрою, кухонний робітник).

У 2024-му лідерами за кількістю вакансій залишаються працівники сфери торгівлі та послуг — продавці, кухарі, офіціанти, бармени, охоронники. Також досить затребуваними є кваліфіковані робітники (водії автотранспортних засобів, трактористи, швачки, робітники з комплексного обслуговування й ремонту будинків, пекарі, верстатники деревообробних верстатів, слюсарі, електромонтери).

«Залишається високим попит на фахівців з досвідом роботи — бухгалтерів, медичних сестер, фахівців, асистентів вихователів та вчителів. Серед найпростіших професій роботодавці найбільше потребують підсобних робітників, прибиральників службових приміщень, робітників з благоустрою, кухонних робітників», — зазначає Василь Цимбалюк.

Передбачається, що у 2024 році перелік професій і спеціальностей, які будуть найбільш затребувані, суттєво не зміниться. Роботодавці й надалі потребуватимуть працівників сфери торгівлі та послуг, будівництва, медицини, кваліфікованих працівників та представників найпростіших професій.

Людей навчають

Якщо раніше була прив’язка людини до її освіти і роботу їй шукали за дипломом, то тепер підхід змінили. Людині пропонують додаткове навчання чи перекваліфікацію, аби націлити її на той ринок, який є сьогодні. 

При обласному центрі зайнятості діє центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, фахівці якого здійснюють професійну підготовку за ліцензованими професіями: адміністратор, касир торговельного залу, продавець продовольчих і непродовольчих товарів, оператор котельні, машиніст (кочегар) котельні, молодша медична сестра/брат по догляду за хворими та покоївки.

Для зареєстрованих безробітних професійне навчання оплачують коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

«За 2023 рік професійне навчання пройшли понад три тисячі людей. Також є можливість отримати ваучер на навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації», — зазначає Василь Цимбалюк.

Такий ваучер можна отримати онлайн, заповнивши заявку на сайті Державної служби зайнятості, або звернувшись до найближчого центру зайнятості, де вам нададуть особисту консультацію щодо його отримання. Сума ваучера становить понад 30 тисяч гривень, а якщо вартість навчання/перенавчання більша, то різницю сплачує здобувач самостійно. Таким чином людина здобуває освіту, а після закінчення навчання отримує диплом про освіту державного зразка.

В Івано-Франківській області у 2023 році центр зайнятості видав 813 таких ваучерів, у тому числі 178 — внутрішньо переміщеним особам, 21 — особі з інвалідністю та два — учасникам бойових дій. У січні 2024 року ваучери отримали 103 людини. Навчання здійснюється на базі 50 закладів освіти в області та сукупно з навчальними закладами сусідніх областей.

Робота без бар’єрів

У серпні 2023 року уряд запровадив програму виплати компенсації роботодавцям за створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Наприклад, у 2024 році держава зможе допомогти роботодавцям облаштувати 10 000 робочих місць для людей з обмеженими можливостями. Про це заявила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки Юлія Свириденко.

«На сьогодні ми як держава маємо сповідувати чітку філософію: наші громадяни або працюють, або захищають країну. Це питання нашої обороноздатності та економічної стійкості. Наше завдання — зробити так, щоб кожен, хто хоче працювати, мав таку можливість, зокрема законодавчу, і не мав бар’єрів для реалізації такого прагнення», — наголосила Юлія Свириденко.

Йдеться про усунення бар’єрів на робочому місці, зокрема через обладнання таких місць спеціальними меблями, пристосуваннями, необхідними для людей з інвалідністю, щоб вони могли почуватись комфортно та безпечно в робочому середовищі. 

Згідно з програмою, роботодавець може отримати від держави компенсацію за придбані для своїх співробітників з інвалідністю спеціальні меблі, обладнання, допоміжні засоби в розмірі до 100,5 тис. грн — для облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю І групи та до 67 тис. грн — для осіб з інвалідністю ІІ групи.

На думку Василя Цимбалюка, цифра 10 тисяч робочих місць є цілком реальною, ба більше — вона може зрости. 

«В Івано-Франківській громаді з грудня минулого року чотири підприємці працевлаштували людей з інвалідністю, і ще двоє — у січні цього року. Їм уже компенсували ці суми, а зараз опрацьовуємо ще три заявки. Дуже важливо, що держава впроваджує таку політику, адже це допоможе військовим, які через отримані на війні травми мають інвалідність, швидше та легше адаптуватися до цивільного життя», — наголошує керівник обласного центру зайнятості.