Алкоголь у руках дитини. Україна— лідер в антирейтингу
28 Березня, 14:17
Поділитись статтею
Світлана Тимчук
У 2009 році Всесвітня організація охорони здоров’я провела опитування школярів у 41 країні світу щодо вживання ними спиртного. Україна у списку виявилася першою. 40% дітей віком від 14 до 18 років регулярно вживали алкоголь. У 2018 році, за даними ВООЗ, Україна ще раз посіла перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму.
Чому спиртне в руках молодого покоління стає нормою та чи можна цьому запобігти?
Яка ситуація на Прикарпатті
За словами Алли Бойчук, начальниці відділу ювенальної превенції ГУНП в Івано-Франківській області, за минулий 2023 рік на території області виявили 23 дитини, які розпивали спиртне у громадських місцях. За січень 2024 року — одну дитину. Зазвичай це особи 15-17 років і вони вживають слабоалкогольні або енергетичні напої. Начальниця ділиться, що торік до ювенальної превенції надійшли повідомлення з лікувальних закладів щодо 23 дітей, які потрапили з діагнозом «алкогольне отруєння». Цього року зафіксовано вже два такі повідомлення.
Крім того, в області реєструються випадки, коли спиртне з неповнолітніми розпивають дорослі. «Цього року винесли вже 24 постанови щодо
дорослих осіб, які розпивали алкоголь з неповнолітніми або довели їх до стану сп’яніння, — розповідає Алла Бойчук. — Минулого року було 163 такі факти. І за кожним з них проводиться відповідна перевірка, щоб унеможливити згадані випадки». Стосовно придбання спиртного торік виявили
132 факти продажу підакцизних товарів неповно- літнім. За січень 2024 року — 20 фактів.
Перший досвід
Жителька Івано-Франківщини Уляна розповідає, що вперше спробувала алкоголь у віці приблизно трьох з половиною років через просту випадковість — переплутала воду з горілкою.
А перший досвід сп’яніння у дівчини з’явився у п’ять років. Щоправда, пригадує вона цю історію більше з розповідей рідних. Тоді її залишили у подружки сім’ї, до якої приїхала знайома і привезла домашнє вино. Поки дівчата випивали, Уляна і собі захотіла спробувати. Спочатку їй трішки налили, потім — ще трішки, а тоді — ще.
«Дивляться, а я вже стала трохи хмільна і очі вже, як зіроньки сяють. А потім я просто заснула, — розповідає Уляна. — І для рідних це була весела історія, вони не бачили в цьому нічого поганого. Але тепер, оцінюючи цю ситуацію як доросла людина, я думаю: тобі залишили чужу малолітню дитину, а ти наливаєш їй вина… Для мене це дивно і безвідповідально».
Під час домашніх гостин дівчина ніколи не про- бувала спиртного. Каже, якби попросила, їй могли би трохи налити, але самі не пропонували. Само- стійно вживати алкоголь Уляна почала після 13 років. Компанією збиралися на різні святкування приблизно два рази на півтора місяця. Здебільшо- го пили вино або коньяк. Алкоголь купували самі. Дуже часто його можна було придбати там, де знають тебе і твоїх батьків.
Поки дівчата випивали, Уляна і собі захотіла спробувати. Спочатку їй трішки налили, потім — ще трішки, а тоді — ще
«Це було відчуття, що ти така бунтівна, уже доросла, — сміється дівчина. — Плюс багато нав’язували серіали. Там, якщо у головних героїв усе погано, то вони йдуть у бар, п’ють — і їм стає легше. А коли ти підліток, здається, що у тебе, по суті, все життя проблематичне. І на таких тусовках дійсно хотілося випити».
Пила, бо всі пили
Жителька Коломийщини Діана пригадує, що вперше спробувала алкоголь у віці близько семи років. Тоді її батьки їздили на заробітки і залишали дитину з бабусею. Коли вони були в гостях, то дівчині, нібито жартома, дали спробувати горілку.
«Напевно, то був самогон. Я пам’ятаю, що мені страшно не сподобалося, воно було несмачне, — пригадує Діана. — Я багато не випила, тільки трішки спробувала».
Далі дівчина згадує, як після 12 років на гостинах їй давали домашнє вино, але зовсім трохи. А без дорослих почала вживати алкоголь після восьмого класу. З батьками вона жила в Івано-Франківську, а на літо приїхала в село до бабусі з дідусем. Там почала гуляти з компанією, у якій були старші за віком і їм уже продавали спиртне. Дівчина ділиться, що вживання алкоголю відбувалось якось автоматично. Каже, пила, бо всі пили. Все починалось із вина.
«А потім було свято Івана. Там уже явно не вино було, а набагато міцніший алкоголь, — пригадує дівчина. — І коли всі п’ють міцніше, ти не будеш одна пити вино. Так у 14 років я вперше свідомо спробувала горілку. І відтоді вже пила її регулярно».
Бабуся з дідусем намагались контролювати, доки Діана могла гуляти уночі. Але з часом дівчина зрозуміла, що вони не дуже бачать, коли і в якому стані вона приходить. Тож почала приходити пізніше, ще й не зовсім твереза.
Принципово не вживав
Василь Дюмін у дитинстві тривалий час утримувався від вживання алкоголю. Каже, боявся його ефекту і не знав, як це вплине на його майбутню спортивну кар’єру, адже займався футболом. Вдома спиртних напоїв ніколи не пробував. Йому ніхто не пропонував, та й сам він розумів, що це погано.
Першим алкоголем у нього стало пиво «Бірмікс» у 12 років. Каже, сьорбнув двічі і викинув. Не сподобалося, й одразу відчув сп’яніння. А сильно напився у 16 років під час випускного з футбольної команди.
«Я два тижні не міг нормально ходити. Ми з другом напились і почали боротись. У результаті травмували один одного, — пригадує Василь. — І після горілки у мене була сильна інтоксикація, постійно болів живіт і нудило. Після того я ще пів року не пив, бо через футбол не міг собі цього дозволити». Проте хлопець отримав другу травму коліна й у 17 років був змушений залишити футбол. Тоді у нього почалось зовсім інше життя — кожних вихід- них ходив на «вписки». Каже, окрім них, не було інших захоплень, а там вдавалось гарно проводити час.
«Алкоголь купували, з ним не було проблем ніколи. У нас не та країна, де це могло би бути бар’єром, — говорить хлопець. — Навіть мені з моїм зростом продавали й про вік навіть не згадували».
Хай пробував при батьках
Жителька Івано-Франківщини Марія — мама чотирьох дітей. Нині виховує наймолодшого — йому 13. Жінка розповідає, що час від часу дозволяє синові під час домашньої гостини спробувати неміцний алкоголь або купує дитяче шампанське. Каже, розуміє, що це неправильно, але вважає: якщо дитина виявляє цікавість і бажання спробувати, то краще нехай робить це при батьках, ніж крадькома.
Діти й підлітки надзвичайно чутливі до лицемірства. Тому якщо дитина бачить, що батьки самі вживають алкоголь, але їй забороняють, то вона не сприйматиме
їхні повчання про шкоду спиртного надто серйозно
«Якщо я даю спиртне, то в дуже маленьких дозах. Я не думаю, що це могло б негативно вплину- ти на сина. Ніхто нікого не споює, і він не прояв- ляє великої цікавості, — наголошує Марія. — Але краще нехай пробує «на очах», ніж потім біля магазинів. Звісно, нема гарантії, що він там потім не буде пити. Але так він хоч буде знати, що це таке».
Марія також пригадує, що раніше і старшим дітям давала трохи алкоголю. І не лише на свята, але й для профілактики або ж для лікування живота. Каже, тоді медицина не була настільки доступною. Тож на горілці настоювала коріння джинджури або полин і давала дітям по пару крапель.
Алкоголь неприйнятний
Мама двох дітей, 14-річної доньки та 10-річного сина, Ірина Мамчур переконана, що вживання алкоголю дітьми й підлітками взагалі неприпустиме. А дозволяти їм пробувати його під час гостин не варто, бо всього поганого вони можуть навчитися і без батьків.
«Ми повинні підтримувати їх в інших напрямах, — говорить жінка. — Думаю, що цього моменту «за гаражами» ми як дорослі не уникнемо і вони десь з друзями таки спробують. Просто я для себе хочу цей період максимально відтягнути на якомога пізніший час. Щоб оце «пробування» відбулось у більш свідомому віці».
Ірина категорично проти дитячого шампанського чи інших таких напоїв для дітей, особливо на дитячих святах. Зазначає, що навіть при поході з дітьми у кафе обирає такі заклади, де немає алкоголю. На зустрічі з друзями, якщо вона знає, що там буде алкоголь, ходить без дітей. А якщо це зустріч, на якій є діти, тоді на столі немає навіть пива. Проте винятки все ж бувають.
«Я не кажу, що у нас вдома немає алкоголю. Пляшки стоять наповнені, є напіввідкриті, але цьому не надається багато уваги, — розповідає Ірина. — От нещодавно у бабусі був ювілей. Ясна річ, що діти теж були. Ну але навіть не всі дорослі дозволяли собі випити. Бо хтось за кермом, а я, наприклад, взагалі не вживаю».
Мінімальну цікавість до алкоголю діти, безумов- но, виявляли, зазначає жінка. Можливо, десь свого носа у стакан чи бокал могли засунути. Але великого інтересу у них немає, і вона його не підтримує.
Чому починають пити
Психологиня Валерія Худзіцька розповідає, що вживання дітьми спиртного спричинене багатьма психологічними факторами. Ось деякі з них:
• доступність спиртного;
• ставлення до алкоголю в культурі, родинах і дитячих колективах. Мова про випадки, де спирт не розглядається як спосіб дозвілля, заспокоєння, розслаблення, набуття сміливості;
• недосконалість заходів, спрямованих на протидію вживанню алкоголю. Адже, зазвичай, вони проводяться під гаслом «ай-яй-яй, алкоголь поганий, не вживайте його, діти». Така подача не викликає у дітей нічого, окрім нудьги;
• сприйняття вживання алкоголю як певного статусу, ініціації у доросле життя;
• позитивний досвід вживання спиртного. Напри- клад, під його дією дитина стає розкутою і вільною, а зазвичай вона сором’язлива і замкнута;
• тиск з боку однолітків, висміювання за «правильність»;
• прояв цікавості до нового досвіду;
• прояв бунту, самовираження, зрілості, помсти дорослим.
Діти й підлітки надзвичайно чутливі до лицемірства, наголошує психологиня. Тому якщо дитина бачить, що батьки самі вживають алкоголь, але їй забороняють, то вона не сприйматиме їхні повчан- ня про шкоду спиртного надто серйозно.
«Мабуть, варто бути чесними, пояснювати дітям, що ця поведінка не є здоровою, — каже Валерія. — Пояснювати, чому дорослим кортить випити та які способи дозвілля і проведення часу батьки ігнору- ють, замінюючи алкоголем.
Власне, те, що під час гостин батьки дають дітям пробувати алкоголь, теж є проявом деякого лице- мірства, зауважує фахівчиня. Адже до дитини доносять таку думку: ось я дам тобі дещо шкідливе, від мене ти можеш це прийняти, але самому тобі вживати його я забороняю, бо це вже буде неправильно. Такий підхід викликає суперечливі відчуття — роздвоєння, нещирості, лукавства. Спочатку відбувається нібито «входження» у доросле сере- довище, але ось уже за мить — ти знову дитина.
А така непослідовність у батьківських діях дуже дестабілізує дитячу свідомість.
Поділитись статтею
