“Найважче на війні – це втрачати побратимів”, – воїн, а нині працівник ТЦК Франківщини
22 Травня, 20:50
Поділитись статтею
Старший солдат Артем Кравчук родом з Хмельниччини, але після поранення та реабілітації продовжує службу в одному з ТЦК Івано-Франківської області на посаді гранатометника роти охорони. З 2014 по 2015 рік проходив військову службу в Маріуполі, після демобілізації одружився та переїхав на Прикарпаття.
З початком повномасштабного вторгнення добровільно прийшов до ТЦК та після навчання в Бердичеві був направлений на службу в 109 батальйон 10-ї гірсько-штурмової бригади. Підрозділ воював на Київщині та Житомирщині, а після її звільнення передислокувався на Донбас. Отримавши важке поранення осколкове поранення черевної порожнини, лікувався в госпіталях Бахмута, Дніпра, Вінниці, Львова та Мукачева.
Нині в обов’язки військового входить стройова служба та проведення заходів з оповіщення.
Часто доводиться пояснювати людям, які взагалі ніде не служили і намагаються ухилятися та саботувати мобілізацію, що він зараз ТЦК у зв’язку з пораненням. Це психологічно важко і неприємно, адже військовий не лише є учасником бойових дій та нагороджений медаллю за відвагу, а й має інвалідність другої групи, – зазначають у центрі комплектування на соціальної підтримки області.
Найважче на війні – це втрачати побратимів, яким не зміг допомогти. Це дуже складно, але незважаючи ні на що, чоловік не жалкує, що в скрутний для України час став на її захист, хоча міг виїхати за кордон. Каже, що вчинив би так само, адже захищати свою землю – це обов’язок кожного поважаючого себе громадянина.
Поділитись статтею
