У Франківську в театрі ляльок анонсували низку премʼєр

У цьому році Івано-Франківський театр ляльок підхоплює естафету театральних ювілеїв в Україні і відкриває свій 80-ий сезон.

Яким його запланували, розповів директор – художній керівник театру ляльок Роман Братковський.

«Цьогоріч готуємо низку прем’єрних постановок. Однією з перших стане «Зимова казка» – вистава для дорослих за п’єсою Вільяма Шекспіра. Показати її глядачам планували ще влітку, але обставини склалися так, що довелося перенести прем’єру на осінь – у наступний сезон, – каже Роман Братковський. – Плануємо подальшу співпрацю з режисеркою Катериною Лук’яненко, вистава якої «Хто росте в саду» здобула премію імені Лесі Українки. Також маємо домовленості щодо спільних проєктів з Михайлом Урицьким та Леонідом Поповим. Над прем’єрними постановками працюють і наші режисерки Ольга Гнатюк та Галина Савчин, яка готує виставу для дорослого глядача «Чортів млин».

За словами директора, специфіка роботи театру ляльок передбачає доволі тривалу підготовку нових вистав. Адже левову частку часу займає створення саме матеріальної частини: «Ляльку треба виготовити, висушити, потім її одягнути, взути. І лише потім актор береться до роботи. Він може попередньо вивчити роль, але працювати треба одразу з лялькою, адже наше завдання – «оживити» її. Живим планом можна зіграти будь-що, показати руками, присісти. А лялька не все руками, очима чи головою зробить, вона має свої певні обмеження. Тому актор повинен мовним апаратом і талантом ляльководіння зробити ляльку такою, щоб вона дивувала».

Що ж до відзначення 80-річчя, то пишних святкувань у театрі не планували. Але все-таки повністю проігнорувати таку дату не могли. «Війна триває, але люди живі, і в День народження все одно вітаємо одне одного. Ніхто не каже святкувати з музикою чи танцями. Але бачимо, що театр потрібен людям, вони скучили за живим спілкуванням. Театр – це здоров’я для душі», – розмірковує Роман Братковський.

Нині п’ятеро працівників Франківського театру ляльок захищають Україну у лавах війська. У команді з нетерпінням чекають їхнього повернення і Перемоги України.

«Театр живе і буде жити ще довго, – з оптимізмом дивиться у майбутнє керівник. – Ми також виробляємо товар – він називається вистава. І мріємо, щоб цей товар був смачний, тобто подобався глядачам. Та головне – це мир, і щоб всі були живі та здорові».