Від атаки до початку навчання: на відновлення ІФТУНГ пішло 100 мільйонів гривень

Ранок 22 червня 2024 року франківці пам’ятатимуть довго. Хтось прокинувся від звуку вибуху, а хтось, як от мешканці будинків поблизу одного з франківських вишів від сильного удару, і падаючого скла.

Саме тоді, 22 червня, близько 4:20 росіяни атакували Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу. Місто поспілкувалось з ректором вишу Ігорем Чудиком про наслідки атаки та відновлення університету.

У перший день після атаки містяни знали про зруйнований корпус, проте ситуація була в рази складнішою. Почнемо з початку.

Ранок 22.06.24

Цей день для ректора Ігора Івановича мав бути радісним, бо це його день народження, проте вже в 4:24 йому зателефонували і повідомили про атаку на університет.

4;24 мені подзвонили, а в 4:30 я вже перелазив паркан з вулиці Берегова на територію, тому що ще ДСНСники різали вхід, запускали туди техніку, щоб гасила пожежу, тому що газ горів, була перебита газова труба біля сьомого корпусу, – розповідає Ігор Чудик. 

А далі робота рятувальників на території, приїзд представників з ОВА, ДСНС і правоохоронців.

Внаслідок цієї атаки на університет постраждали мешканці сусідніх будинків. Вони звертались до медиків за допомогою. Серед працівників університету постраждалих не було.

Пошкодження: що уразила російська ракета?

Ворожа ракета уразила одну з будівель на території університету. Загалом ушкоджень зазнали 14 будівель. Найбільше “дісталось” корпусу  №7 та ангару лабораторії Siemens що розташована поруч.

ангар лабораторії Siemens

ангар лабораторії Siemens

Сьомий корпус – це локація кафедри Інституту інженерної механіки, кафедри нафтогазових машин та обладнання.

Це базова кафедра нашого університету. Безпосередньо був зруйнований ракетною атакою конференц-зал кафедри, і відповідно він виконував роль конференц-зал університету для прийому різноманітних делегацій. Він зруйнований вщент, відповідно це частина будівлі десь так, як по площі, то відсотків 20 будівлі по площі є під руйнуваннями, повністю зруйнований дах будівлі, всі віконні конструкції, дверні системи. Там була велика лабораторія нафтогазового обладнання, величина її вражає, бо вона вздовж цілого корпусу. Це з експонатами, з машинами, агрегатами, відповідно, з налаштуванням їхньої синхронної роботи, – розповів Ігор Чудик.

пошкоджений корпус 7 ІФНТУНГ

пошкоджений корпус 7 ІФНТУНГ

пошкоджений корпус 7 ІФНТУНГ

пошкоджений корпус 7 ІФНТУНГ

Лабораторія, на жаль, знаходиться в стані консервації, її об’єкти не постраждали, бо спрацювало правило двох стін.

Відновлення

Зазнали ушкоджень майже всі будівлі університету – більшість залишились без вікон, десь замінювали покрівлю, двері, підлогу тощо. На час розмови ректора з Містом майже на кожному вікні можна було побачити невеличку квадратну наліпку, що у масштабах університету промовисто показує: до приходу студентів тут готувались у кожній аудиторії.

Робота з відновлення університету почалась ще з першого дня після атаки.

Безупинно йде робота. Нам дуже серйозно в цьому плані допомогла група компанії «Нафтогаз» і очільник голова правління Олексій Чернишов, якому я дуже дякую особисто і вся освітня спільнота нашого університету, і випускники також вдячні за швидку, професійну і злагоджену допомогу, яка на сьогоднішній день дала можливість рухатися нам у відбудові вперед, безупинно, розуміючи, що ми не самі, ми не на одинці, ми маємо підтримку, – каже Ігор Іванович.

Після заяви про наміри відремонтувати університету до 1 вересня, щоб почати навчальний рік вчасно – у франківців був певний скептицизм щодо реальності такого масштабного відновлення за трохи більше ніж 2 місяці. Ректор каже, що таке швидке відновлення є дуже показовими:

Ми маємо дуже приблизний і дуже, як на мене, показовий приклад відновлення найбільшої дитячої лікарні Охматдит, яка була зруйнована два тижні після нас. Там в процесах взагалі замороження, нічого не почалося. Причому, що вони за тиждень зібрали просто неймовірну суму грошей. Близько 400 млн грн. було вже на рахунку. Секрет процесу (відновлення – ред) у тому, що шефство над відновленням взяв “Нафтогаз”. Його очільник був тут, на об’єкті в перші дні його руйнування. Розуміючи масштаби було зорганізовано фінансову підтримку і людський ресурс. Заведено в цей людський ресурс і університет, і університетських працівників, і студентів, і викладачів, які також ходили допомагати відновлювати цей процес. Були дні, коли у нас на об’єкті працювало 200 чоловік. 

З технікою для відновлювальних робіт допомагали і колишні студенти, і меценати і партнери. Працювало багато підрядників, ректор каже, що один підрядник відповідав за один корпус, що пришвидшувало виконання необхідних робіт.

Навіть у переддень посвяти у студенти першокурсників університету, що відбулось у неділю – люди приходили в суботу і навіть у неділю зранку щоб привести територію в охайний стан.

Станом на вересень більша частина робіт виконана. До відновлення альма-матер долучались і колишні випускники університету.

Вартість відновлення

Заміна вікон, покрівлі, дверей, відновлення фасадів, розбори завалів та навіть відновлення дорожнього покриття на території університету – все це у грошовому еквіваленті вартує понад 100 мільйонів гривень. Таку вартість Місту озвучив ректор Ігор Чудик.

Основним стейкхолдером університету ректор називає Нафтогаз.

Це основний наш стейкхолдер, основна група компаній, яка користується нашим товаром – це студенти. Це основний бенефіціар, тому що бенефіціар – це той спонсор, це той, хто вкладає кошти для того, аби отримати основний ефект прибуток, каже ректор.

Робота над відновленням триває, корпус 7, що зазнав найбільшого ураження, потребує капітального ремонту.

Атака на українську освіту

Івано-Франківський університет зазнав атаки 22 червня, а вже з початком вересня, поточного навчального року відбулись кілька атак на заклади української освіти що мали трагічні наслідки.  Атаки були на заклади освіти у Полтаві, Сумах.

Ігор Чудик зазначив, що після атаки на університетському кампусі, в гуртожитках видали всі відповідні розпорядження та провели ознайомлення з тим, як себе поводити, куди йти, що робити для того, аби зберегти людям основне та найцінніше – це їхнє життя. 

Ми бачимо, наскільки це складне і неочікуване питання, яке швидко міняє долю людей назавжди. Тому треба того дотримуватися і бути пильними, щоб інші, хто поруч так само, робили то, що і ти. Дуже потрібно. Не зволікати. І реагувати завжди, – зауважив ректор.