«Священник – це фахівець з воєнної безпеки»: у Франківську говорили про служіння військових капеланів

Учора в Івано-Франківську відбулася інформаційна конференція «Служба військового капеланства: можливості для студентів-богословів».

Під час інформаційної конференції було ознайомлено всіх зацікавлених осіб із можливостями долучення до служби військового капеланства, представлено сучасне українське законодавство щодо військового капеланства, надано інформацію про структури в релігійних організаціях і в державі, які займаються питаннями військового капеланства, обговорено практичні аспекти діяльності військових капеланів в Україні.

«Хочемо більше розповісти про цю новітню структуру, яка є у війську, про виклики часу, обов’язки військових капеланів, їхнє служіння, бо вона дуже різниться від служіння на парафії. І обговорити деякі питання, які на сьогодні є проблематичними. Порівняно з 2014 роком, коли священник поєднував служіння на парафії і у військовій частині. Сьогодні військова частина – це є його парафія. Тобто, де є військова частина там і отець-капелан. Шеврон «бути поруч» – це не просто шеврон, але відповідальність і духовна опіка військового складу певної військової частини», – розповів координатор та представник військових капеланів в Івано-Франківській архієпархії УГКЦ, отець Роман Залеський.

Наразі в ЗСУ є потреба в 520 військових капеланах, а призначено – трохи більше 300.

“Є чотири напрямки військово-капеланської діяльності: опіка, консультування командування з релігійних питань, релігійно-просвітницька робота і соціально-благодійна діяльність. Кожен із напрямків доповнює один одного і всі  вони важливі. Підготовка військових капеланів проходить в Україні і за кордоном – у Великій Британії, СШАа та Німеччині”, – начальник відділу організації діяльності військових капеланів Служби військового капеланства ЗСУ, полковник Олександр Бондар.

Відповідно до частин першої і другої статті 7 Закону України «Про Службу військового капеланства» військовим капеланом може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності, також обов’язковою умовою передбачається наявність вищої богословської освіти.