Мігрень: симптоми, лікування та як її відрізнити від головного болю

Мігрень – поширене захворювання, на яке страждає приблизно 15% населення планети. В сучасному світі, де кожен день наповнений стресами та напруженим ритмом роботи більшість із нас не помічають, як напруга поступово накопичується. І ось одного дня, на тлі звичних справ, раптово з’являється ниючий біль у голові, який швидко переростає в нестерпні пульсації. Світло здається занадто яскравим, звуки — болісними, а будь-який рух тільки погіршує стан. Це мігрень — хвороба, яка раптово і без попередження може зруйнувати будь-які плани.

Що ж таке мігрень?

Мігрень — це не просто головний біль, – розповідає МІСТУ лікар невропатолог ЛДЦ «Мед-Атлант» Тетяна Тичковська. – Мігрень це неврологічне захворювання, яке характеризується нападами пульсуючого, часто одностороннього головного болю, і супроводжується такими симптомами, як нудота, чутливість до світла та звуків. Мігрень значно впливає на якість життя, адже напади можуть тривати від кількох годин до кількох днів, перешкоджаючи повсякденній активності.

Який механізм виникнення мігрені?

Механізм виникнення мігрені доволі складний. Каскад патологічних процесів, що призводять до виникнення мігренозного приступу, починається в корі потиличних часток головного мозку, також в стовбурі мозку та інших структурах, в яких відбувається поширення хвилі деполяризації нейронів та відносної ішемії. У відповідь на ці зміни активуються певні нервові волокна, які викликають вивільнення хімічних речовин, таких як пептид, пов’язаний із геном кальцитоніну (CGRP) та речовина P. Це веде до розширення кровоносних судин, нейрогенного запалення та вторинної активації закінчень волокон трійчастого нерва. Іннервовані трійчастим нервом церебральні судини стають гіперреактивними, сприймаючи пульсові хвилі як больові подразники. Від оболонок головного мозку та судинних стінок больові імпульси проводяться до різних ділянок мозку, де вони усвідомлюються у вигляді болю. Всі ці процеси взаємопов’язані і посилюють один одного. Окрім цього в ділянці обличчя і голови відбувається вторинна сенситизація, внаслідок чого виникає алодинія (підвищення чутливості до дотиків ). А активація структур стовбура головного мозку спричиняє додаткові вегетативні симптоми – нудоту і блювання, підвищення чутливості до звуку, світла, запахів.

Яка поширеність мігрені?

Це доволі поширене захворювання — від мігрені страждає близько 15% населення світу, тобто понад 1 мільярд людей. Мігрень – це хвороба молодих та активних. Так перші напади мігрені у 60% обстежених починалися у віці до 20 років. Найчастіше мігрень зустрічається у жінок, особливо в репродуктивному віці. Варто також зазначити, що приблизно 70 % хворих на мігрень мають близьких родичів, у яких спостерігався головний біль мігренозного характеру.

«Хочу детальніше розповісти про мігренозний напад, отож, умовно тут можна виділити 4 основних етапи. На першому етапі (так звана “фаза передвісників”) людина може відмічати зміни настрою (роздратування, збудження, гіперактивність), втому, часте позіхання, надмірний апетит. Цей етап присутній в 20–60% пацієнтів з мігренню і відбувається за 1–24 год до появи головного болю. На другому етапі ( так звана “фаза аури”) з’являються вогнищеві неврологічні симптоми, які є цілком зворотніми. Цей етап відбувається безпосередньо перед появою головного болю і триває до 1 години, зазвичай 5–20 хв, присутній в 15 % пацієнтів з мігренню. На третьому етапі (так звана “фаза головного болю”) з’являється типовий мігренозний головний біль. В 85 % пацієнтів з мігренню мігренозний напад починається саме з цього етапу. Найчастіше головний біль є пульсуючим та одностороннім, тобто болить лише одна половина голови. Такий головний біль наростає поступово, доволі сильний за інтенсивністю. Мігренозний головний біль може тривати від 4 годин до 3 діб. Характерними є посилення болю під час фізичної активності, навіть незначної, наприклад підйом сходами. Також такий головний біль супроводжують нудота, інколи блювання, гіперчутливість до світла, звуків та запахів. Пацієнт із мігренозним головним болем зазвичай шукає тихого, темного та холодного приміщення, де матиме змогу лягти і заснути. Окрім цього можуть виникати вегетативні порушення – позиви до сечовипускання, діарея, біль живота, блідість обличчя, відчуття жару або холоду, надмірна пітливість. На четвертому етапі (так звана “фаза після нападу”) з’являється втома, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, пригнічений настрій. –пояснює лікар невропатолог ЛДЦ «Мед-Атлант» Тетяна Тичковська.

Чи є фактори, які можуть спровокувати напад мігрені?

Мігрень може бути спровокована різними факторами, які називають тригерами. У кожного пацієнта вони можуть бути різними, але можна виділити найпоширеніші тригери нападів:

– недостатній сон або навпаки надмірно тривалий сон (особливо вранці у вихідні)

– стресові ситуації, інтенсивні фізичні навантаження

– порушення режиму харчування і тривале перебування голодним впродовж дня

– різкі запахи, особливо неприємні

– зміна погодних умов, зокрема, зниження атмосферного тиску

– у жінок менструація або, в рідкісних випадках, овуляція

– деякі продукти, включаючи шоколад, горіхи, цитрусові (особливо банани та авокадо), продукти з вмістом кофеїну, тираміну (наприклад, шоколад, дозрілий сир, копчена риба, куряча печінка, інжир, деякі види бобових), алкоголь, зокрема червоне вино, а також квашені, мариновані продукти

– деякі фізичні подразники, зокрема спалахи, яскраве або миготливе світло, шум

Який перебіг мігрені?

Хоча хвороба зазвичай не призводить до серйозних ускладнень, вона значно впливає на якість життя людини. Мігрень протікає з чергуванням періодів загострень і періодів покращення, зазвичай супроводжує людину протягом усього життя, але після 50 років частота нападів значно зменшується. Часто під час вагітності настає ремісія. У жінок, які страждають на так звану менструальну мігрень, під час менопаузи може спостерігатися полегшення, але в подальшому стан може погіршитися.

Яке лікування мігрені?

Дві основні ланки лікування – це обмеження провокуючих факторів мігрені та медикаментозне лікування. Це все підбирає лікар-невропатолог після обстеження пацієнта. Медикаментозне лікування в свою чергу теж включає лікування власне нападу мігрені (тобто невідкладне лікування) та лікування, яке може призначатися з метою профілактики цих нападів. Щодо лікування нападу мігрені, то до препаратів першої лінії належать нестероїдні протизапальні та протиблювотні. Препарати другої лінії включають триптани (суматриптан, золмітриптан, елетриптан, ризатриптан). До третьої лінії належать нові препарати, які ще не набули широкого розповсюдження в Україні і які є досить дороговартісні, це гепанти і дітани. Рішення про початок профілактичного лікування ухвалюється лікарем зазвичай, коли у пацієнтів відмічаються часті напади мігрені, які значно ускладнюють якість життя. Таким чином досягається зменшення частоти і тривалості нападів. Для профілактичного лікування застосовуються за антигіпертензивні, антиконвульсанти, антидепресанти, онаботулотоксин. Також існують нові препарати — моноклональні антитіла, які блокують білок CGRP, що грає важливу роль у виникненні мігрені. Такий препарат є зареєстрований в Україні та застосовується у вигляді регулярних підшкірних ін’єкцій.

Які рекомендації щодо корекції способу життя?

На жаль, повністю вилікувати мігрень не можна, але цілком можливим є зниження частоти нападів. Дотримання стабільного режиму дня, зокрема регулярний сон та збалансоване харчування, відіграє важливу роль в цьому. Варто звертати увагу на свій раціон і спостерігати, які продукти можуть викликати головний біль, щоб уникати їх у майбутньому. Так в багатьох випадках покращення спостерігається при обмеженні споживання шоколаду, цитрусових і твердих сирів. Важливим є уникнення куріння, зменшення споживання алкоголю та газованих напоїв. Регулярні помірні фізичні навантаження, такі як ходьба, плавання або йога, можуть теж допомогти знизити частоту мігрені, оскільки сприяють покращенню загального стану здоров’я і зниженню рівня стресу. Проте, для деяких пацієнтів інтенсивні фізичні вправи можуть стати тригером. Тому важливо знайти баланс і уникати надмірних навантажень. Краще починати з менш інтенсивних занять і поступово підвищувати рівень активності, спостерігаючи за реакцією організму.

Як часто пацієнти з мігренню повинні звертатися до лікаря?

«Якщо людина запідозрила у себе мігрень, то необхідно звернутися до лікаря-невропатолога для оцінки її стану та отримання рекомендацій. Якщо в людини мігрень вже впродовж тривалого часу, виникає рідко і її вдається контролювати самостійно за допомогою знеболювальних препаратів, візити до лікаря-невропатолога можуть бути необхідні раз у рік. Проте, якщо напади стають частими (декілька разів на місяць або більше), якщо вони не піддаються лікуванню або супроводжуються новими, незвичними симптомами, необхідно відразу звернутися до лікаря для оцінки стану та корекції терапії. Особливо важливо це зробити, якщо головний біль супроводжується такими симптомами, як раптове оніміння, порушення зору, сильний біль, що не минає після ліків, або втрата свідомості.» – радить лікар невропатолог ЛДЦ «Мед-Атлант» Тетяна Тичковська.

Які міфи про мігрень зустрічаються найчастіше?

Один із найпоширеніших міфів — це те, що мігрень є «простим головним болем», який можна подолати звичайними знеболювальними. Насправді мігрень — це складне захворювання, що впливає на якість життя і потребує індивідуального підходу до лікування. Інший міф — мігрень завжди супроводжується аурою, тобто порушеннями зору або відчуттями, які передують нападу. Але це не так: більшість людей мають мігрень без аури.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (095) 00 38 453
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Соцмережі:

https://med-atlant.if.ua/

https://www.facebook.com/medatlantif

https://instagram.com/med_atlant.if?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

https://instagram.com/medatlant.beauty?igshid=MzRlODBiNWFlZA==