Шелтер Святої Ольги у Лисці: як та для кого працює

Тимчасовий дім для тих, хто його втратив, чи кому довелось піти. У шелетері Cвятої Ольги у Лисці прихисток знаходять жінки-переселенки, та жінки, котрі постраждали від домашнього насильства.

Розповідає Місто.

У шелетер приймають лише жінок та дітей, каже керівник прихистку, священик Микола Горгула, бо чоловіки у даному випадку є таким собі подразником.

Сам керівник шелтеру Микола Горгула є переселенцям з Краматорська, там він служив у ПЦУ. Рідне місто довелось покинути, коли “побачив ракети над своєю хатою”. Тоді він отримав пропозицію переїхати з родиною на захід України.

У нас діють програми соціальної допомоги, відновлення та реабілітації, психологічне консультування дітей і жінок, – розповідає отець Микола.

Мовляв, шелтер – це місце не лише тимчасового перебування, але й простір для соціально-психологічного відновлення.

Шелетер працює вже понад 2 роки і за цей час він прийняв більше як 120 людей. Сам заклад розрахований на 15 місць.

Наразі в шелтері перебуває 11 людей – п’ять жінок та шестеро дітей. Приблизно порівну є тих, хто постраждав від домашнього насильства, і внутрішньо переміщених осіб, каже керівник шелтеру.

Проживання у шелтері безкоштовне. Стосовно дітей, то залежно від віку вони відвідують садок чи школу у Лисці, що знаходяться неподалік шелтеру.

Реабілітацію жінок що перебувають у шелтері Микола бачить зокрема й у побудові планів на майбутнє, каже:

Ми прагнемо, щоб вони намагалися змінювати своє життя, адже реабілітація складається саме з конструктивних змін.

Правила перебування у шелтері беруть за основу людську адекватність, каже керівник. На всіх, хто сюди потрапляє відкривають особову справу та підписують договір про обслуговування і правила.

Мешканка шелтеру, пані Віра з Луганської  області, поділилась власною історією. Покинути рідний краї довелось на початку повномасштабної війни.

На окупованій території дуже тяжко. Там знущаються над народом, – каже пані Віра.

Жінка розповіла, що має інвалідність ІІ групи та бореться з онкологією і вдячна шелтеру за прихисток і допомогу.

Життя після шелтеру у кожного складається по різному. Микола розповідає, що є позитивні приклади, коли люди знаходять своє місце у новому регіоні, чи виїжджають за кордон. Є й ті, хто повертається додому.