Експорт і ціни на продукти: що чекає українців, – прогноз від міністерства АПК
15 Листопада, 15:10
Поділитись статтею
В Івано-Франківську відбувся форум експортерів в межах Проєкту “USAID підтримує Івано-Франківську ТПП у проведенні курсу тренінгових та консультаційних послуг для менеджерів з експорту” за участі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства.
Тарас Висоцький розповів МІСТУ, наскільки важливо на сьогодні втілювати такі проєкти в Україні .
“В Україні на сьогодні аграрний сектор генерує 60 відсотків валютної виручки, і ми є абсолютно експортоорієнтовані, тому що дві третіх виробленої агропродовольчої продукції експортується. Однозначно, подальший ріст виробництва – означає збільшення експорту. Для того щоб експорт відбувався потрібно навчання і взаємодія, тому що насправді міжнародні ринки дуже конкурентні і там нашу продукцію просто так не чекають. Потрібно їх завойовувати. Сьогоднішня подія якраз поговорити про те, де можна взаємодіяти, як може держава допомогти своїми інструментами поточним і майбутнім експортерам та навчити, як це практично робити для того, щоби виходити на нові ринки”
Також він зазначив, з якими викликами доводиться справлятися українським аграріям та виробникам-експортерам.
“Найбільший виклик для українського аграрія, у тому числі українського аграрія-експортера, це є достатня кількість відповідних людей і фахівців. Тому що вимога на міжнародних ринках досить жорсткі. Їх впровадити можуть тільки люди зі знаннями. Йдеться не тільки про технології та автоматизацію, особливо в харчовій продукції. Тому основний виклик – це дійсно зберегти і розвину кадровий потенціал. Ми ж розуміємо, що є необхідність забрати цих фахівців в Збройні сили України. Є певні обставини, коли люди змушені виїжджати. Тому найбільша складність – це мати кадри, які будуть забезпечувати цей ріст. Інші виклики також є, але їх легше подолати. Щодо фінансування – у нас зараз є підтримка міжнародних партнерів, і вона буде збільшуватися. Відкриття ринків – також є розуміння міжнародних партнерів та угоди про асоціацію. Логістика – уже знайдено багато альтернативних шляхів. Тобто їх можна швидше подолати, а от люди – це зараз головне над чим потрібно працювати”
Від початку повномасштабного вторгнення виникли проблеми з логістикою, адже транспортування морським та повітряним шляхом стало практично неможливим. Заступник міністра розповів, які нові шляхи з’являються для експорту продукції.
“Наприклад, у 2021 році був єдиний основний шлях – понад 90% продукції експортували морським шляхом. За час війни розвинувся Дунайський регіон, який фактично збудували з нуля, і він є досить конкурентним. Понад 10 різних нових пунктів перевалки на кордонах з Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею – тобто розвинулась автомобільна логістика. Запустилися нові залізничні перевалки, навіть докупили євровагони для залізниці. Тому фактично зараз таких каналів стало в рази більше, їх диверсифіковано і кожен підбирає в залежності від свого розташування і специфіки товару”
Ситуація з ґрунтами на тимчасово окупованих та деокупованих територіях наразі залишається складною, проте аграрії уже також активно працюють на вирішенням цих питань.
“Наразі в нас, на жаль, близько 20% сільськогосподарських земель знаходяться в тимчасовій окупації, і відповідно, недоступні для виробництва. Іще на близько 500 тисячах гектарів був ризик мінування. З них 200 тисяч уже розміновано, але ще 300 тисяч потрібно оглянути і повернути для виробництва. Звісно, що основний – це безпековий момент, адже існує загроза життю. Тому зараз максимально робляться ставки на автоматичні обладнання та самохідну техніку для розмінування, щоб зберегти людське життя і робити це максимально швидко”
“Другий виклик – це забрудненість ґрунтів, тому що бойові дії можуть спричиняють суттєве забруднення. Зараз активно працюємо над їх аналізом на звільнених територіях, для того щоби зафіксувати стан, зробити карту і для кожного типу забруднення надати рекомендації з відновлення, адже є різні методи, в залежності від типу забруднення. Це також довгостроково, але важливо, тому що земля – обмежений ресурс, її більше не стає і нам потрібно зробити все, щоби максимально повернути в обробіток”
Зростання цін на продукти харчування наразі є актуальним питанням для українців. Тарас Висоцький розповів, чому виникла така ситуація та про оптимістичні прогнози для української економіки.
“Частка аграрного експорту продукції в 2021 році, до повномасштабного вторгнення, була близько 40-45 %. Станом на сьогодні – близько 60 %. Тобто ми бачимо, що, на жаль, інші сектори знижуються і роль аграрної продукції збільшується. Але також це є підтвердженням того, що наші ринки відкриті. Фактично внутрішня українська ціна співвідноситься з міжнародною. І на сьогодні ми маємо період високих міжнародних цін, вони зросли. Наприклад, щодо молочної продукції, вершкового масла – історичні високі міжнародні ціни, такого не було за останні десятиліття. Це є добре для виробника, тому що він може бути конкурентним і мати заробіток, щоби далі інвестувати та збільшувати виробництво. Але це дійсно є викликом для споживача, тому що він фактично отримує більшу ціну на внутрішньому ринку, яка в гривні, у тому числі через девальвацію та інфляцію, є суттєво більшою. У кінцевому результаті, у довгостроковому періоді, зростання спроможності виробників-експортерів буде сприяти зростанню заробітних плат споживачу, і це буде вирівнюватися. Але завжди між цими періодами має пройти певний час. Тому дійсно на сьогодні досить швидко ціни відреагували, але це потім має вилитися в економічне зростання і компенсацію споживачу через економічний ріст”
Поділитись статтею