Через поранення служить в ТЦК: історія прикарпатця, який повернувся з Фінляндії, щоб захищати Україну
16 Грудня, 13:22
Поділитись статтею
Ще на початку повномасштабного вторгнення Володимир Кріслатий повернувся в Україну з Фінляндії.
Чоловік долучився до лав 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Після поранення боєць пішов служити в однин з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківщини. Про це повідомляють на сторінці центру у соціальних мережах.
Поклик, напевно. Справа в тому, що колись мій дід був бандерівцем. До 1949 року чинив опір радянській владі. Тому, коли почалася оця напасть, мене щось в середині мордувало, і я вирішив, що моє місце — тут, — каже Володимир Кріслатий.
У квітні 2022 року Володимир приєднався до лав «коломийської десятки». Там отримав позивний Фін. Після місяця навчань потратив з зону бойових дій.
Це дуже важливо, коли людина потрапляючи на нуль не опиняється в самому пеклі, а так по трохи, хоча б кілька кроків робить до того, щоб адаптуватися, — каже чоловік.
Володимир Кріслатий каже, що на війні, для тих, хто служить в піхоті, автомат і лопата важливі 50/50. Дуже важливо закохуватись і знати, як це робити.
Чоловік пригадує, що на початку війни то взагалі було гонорово — ми користувалися генераторами, вони там гуділи, як навіжені, і треба було їх замаскувати, щоб противник не бачив. Стерлінги так само.
Володимир розповідає, що служба його виявилась не надто довгою. На початку 2023 року він отримав поранення, лікувався. Він довший час лікувався і ВЛК визначили його обмежено придатним. Після того, як він отримав статус обмежено придатного, боєць долучився до зенітно-кулеметного батальйону. Пробув там трохи більше року. Згодом — перевівся до одного з ТЦК та СП Івано-Франківщини.
Мобілізація на думку Володимира зараз відрізняється від 2022 року. Важко сказати на скільки відсотків. Абсолютно по-іншому все. Він згадує, як на початку повномасштабного вторгнення з ним в Україну з-за кордону поверталися чоловіки.
“Тоді в автобусі зі мною їхали вісім хлопців, які розуміли, що назад їх ніхто не випустить. Вони їхали, щоб долучитися до Збройних сил. Те, що відбувається зараз, я не можу нічим пояснити — люди не хочуть, не мають бажання захистити себе, свою родину, знаючи, що стається під час окупації, зважаючи, що ми тут, на заході України абсолютні вороги для них. Що далі, то більше вони звіріють. І зараз ховатися, і чекати, що це пройде повз мене — це трохи неправильно”, — каже Володимир Кріслатий.
Поділитись статтею