«Біла тінь»: франківців запрошують на премʼєру хореографічної імерсивної вистави

Завтра в Івано-Франківському драмтеатрі відбудеться премʼєра хореографічної імерсивної вистави в жанровому визначенні «інтерлюдія руху» «Біла тінь» за мотивами пʼєси Карела Чапека «Біла пошесть».

Постановка у форматі фізичного театру відбувається без слів, натомість актори розповідають історію мовою тіла. Звучить лише кілька фраз – у кульмінаційний момент, коли йдеться про ціну миру, яку ми не готові заплатити, навіть дивлячись в очі смерті.

“Вистава є імерсивною, тобто, глядач приймає в ній участь. Кожен, хто буде бачити виставу, буде бачити свою версію. Не те, що ми будували, бо кожен з акторів стає автором. У постановці є зони, де актор може імпровізувати.  Глядачі будуть бачити виставу з різних боків, але вони не бачитимуть так, як ми її збудували. Всередині є конструкція вистави, але глядач може вільно пересуватися. І нам цікаво, який висновок зробить для себе глядач”, – зазначає режисерка та авторка ідеї Ольга Семьошкіна.

Сюжет пʼєси розкриває боротьбу за владу і честь, у якій протистоять великі цінності. Чапек наголошує: конфлікт між непримиренними ідеологіями ставить під загрозу саме життя. Його герої — гуманіст лікар Гален і владолюбний Маршал — зазнають краху. Їх знищує безжалісний натовп, байдужий до ідей і цінностей.

Цікавим є сценографічне рішення Андрія Фішера. Концепція сценографії полягає у залученні глядача до абстрактного простору, який розміщений у просторах декораційного цеху театру. Він складається з балюстради другого поверху, а все інше – підлога білого кольору. Також червоні залізні клітки – відсилка до обмеження простору і волі людини. Актори, з якими працювала і психологиня, поступово вводитимуть глядача у цей простір, де буде багато вигаданих елементів і подій, котрі глядач впізнаватиме, накладаючи на події реальності, в такий спосіб повяʼзуючи те, що з ним відбувається, з тим, де він зараз перебуває. Також актори спілкуються з глядачами, коли залучають їх до співдії, до участі у виставі (це відбувається лише за бажанням людини).

“Я подумав про те, що зараз людині не вистачає співучасті. Хочеться, щоби глядач був дотичним до того, що він споглядає. Інтерлюдія – це музична вставка, яка йде між композицій. І вистава у нас виходить таким чином, що людина іде по житті і може прийти на цю виставу – потрапити в інший світ, зробити паузу і знову продовжити далі свій рух”, – додає сценограф Андрій Фішер.

Авторка костюмів Таїсія Карась розповідає, що деталі костюмів також інтегрують сучасні елементи практичності з мінімалізмом у дизайні. Елементи одягу символізують не просто фізичну, але й емоційну трансформацію, що відбувається в у мовах концентрованої зупинки часу.

Музику до вистави створила Надія Левченко. Вона запропонувала інструментально-електронні сонати, в яких відбуватиметься дослідження звуку і руху, наголосивши на доречності їхнього співіснування і можливості існування окремо в одній історії.

“Я вважаю, що у цій виставі є дві лінії: психологія особистості і психологія натовпу. Суспільство дуже боїться криз, але вони допомагають нам проходити трансформацію особистості і я загальна робота надасть кожній людині отримати свій катарсис, розглянути певні моменти свого життя”, – коментує психологиня Катерина Петрова.

Премʼєра постановки «Біла тінь» відбудеться 15 січня о 16:00 та о 19:00 у сценічному просторі сцена-цех.