На Бурштинському водосховищі проведуть облік птахів

На Бурштинському водосховищі, що на Івано-Франківщині, 9 лютого 2025 року спостерігачі за птахами проведуть облік — фіксуватимуть кількість пташок та їхні види, щоб опісля внести до наукової бази лабораторії при Стокгольмському університеті.

Про це Суспільному розповіла учасниця групи, орнітологиня Наталія Пріяткіна.

Чому Бурштинське водосховище

За словами Наталії Пріяткіної, найбільше птахів можна “вполювати” біля води, тож Бурштинське водосховище спостерігачі обрали недаремно.

“Птахи тримаються біля води. Відповідно, Бурштинське водосховище для нас — ласий шматочок. Це — перлина, де зараз зимують кочові птахи. Почалася весняна міграція, до того ж у нас зимують пташки з півночі Європи. Тобто на водосховищі зараз — нашарування пластів птахів. На зимових обліках ми іноді реєструємо від 30 до 50 видів”, — розповідає орнітологиня.

Крім того, каже Наталія Пріяткіна, у листопаді 2024 року на водосховищі в Бурштині бьордвочер Володимир Бучко зафіксував червонокнижного птаха — баклана малого.

“Бурштинське водосховище взагалі цікаве тим, що там шпаки зимують уже впродовж 40 років, напевно. Ми звикли до того, що шпаки відлітають, а вони там себе нормально почувають, бо є тепла водичка, є комахи, є чим харчуватися. Чого витрачати час і енергію на політ кудись в невідомому напрямку?” — говорить Наталія Пріяткіна.

Як відбуватиметься облік

З її слів Наталії Пріяткіної, на облік 9 лютого зібралися восьмеро людей. Вранці вони вирушать з Івано-Франківська у місто Бурштин, звідки пішки підуть до водосховища.

“Дорогою туди й назад обліковуємо всіх птахів, яких зустрічаємо. Підемо на риборозплідні стави, за очерети — там багато пташок зараз літає. Крім того, Бурштин — найзахідніше місто в Україні, де зимує вусата синиця. Це — дуже красивий птах, і він там зараз є”, — розповідає Наталія Пріяткіна.

Для обліку, каже науковиця, найперше потрібно визначити вид птаха, записати, порахувати приблизну кількість і за можливості сфотографувати.

“Зараз птахи рідко співають, але якщо є сонечко, то починають уже весну кликати. Якихось пташок можна почути. Якщо якийсь “раритет” змогли сфотографувати — добре, бо птахи до себе близько не підпускають. У мене, наприклад, ідея-фікс — побачити у нас пуночку. Це — такий білий горобець, який до нас з півночі прилітає на зиму”, — розповідає Наталія Пріяткіна.

Великий день

У світі, продовжує орнітологиня, проводять змагання зі спостережень за птахами, і якщо вони тривають упродовж однієї доби, то називаються Big Day Birding (великий день).

“Хтось змагається на визначення птахів: от я побачив, я навчився визначати якусь пташку. Якщо людина з першого разу навчилася трьох-чотирьох птахів визначати — це вже круто. Хтось рахує кількість зареєстрованих птахів. Такі заходи проводять по всьому світу професіонали й любителі”, — розповідає Наталія Пріяткіна.

Наукова цінність обліку птахів

Завдяки обліку вдається одномоментно зафіксувати наявність і кількість птахів у певному регіоні.

“Ми фіксуємо наявність птахів на зимівлях, кочівлі. Можемо чітко визначити, яких птахів стало більше, яких — менше. Фіксуємо вже приблизно 10 років. Нещодавно, наприклад, до нас дійшла інформація, що в Україні зник і в Європі взагалі вимер птах — тонкодзьобий кульон”, — каже науковиця.

Зі слів Наталії Пріяткіної, аби вести облік птахів, не обов’язково збиратися у групи: “Достатньо навіть однієї людини, яка кохається в птахах. Пройти маршрутом або навіть з вікна свого будинку поспостерігати за птахами. Такі обліки в нас теж проводять, це називається точковий облік”.

Всі дані з обліків бьордвочери вносять у базу королівської лабораторії при Стокгольмському університеті.

“Вони створили величезну базу, куди може заходити будь-хто з науковців чи любителів, поцікавитися якимось видом птаха, дізнатися інформацію: де вид цього птаха був зареєстрований, наприклад, в Україні, в які дати, ким. Відповідно, людина може сформувати собі ареал розповсюдження або зникнення птаха”, — додає Наталія Пріяткіна.