Золоті та срібні медалі: пережиток минулого чи реальна мотивація для учнів – думки франківських освітян

Міністерство освіти і науки України скасувало нагородження випускників шкіл золотими та срібними медалями за особливі досягнення в навчанні. Відповідний наказ набув чинності після реєстрації в Міністерстві юстиції.

Відтепер у документах про освіту замість позначень «золота медаль» або «срібна медаль» використовуватиметься запис «з відзнакою». При цьому формулювання «Свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою» залишається без змін.

МІСТО поцікавилося у франківських освітян, що вони думають про такі нововведення.

“Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення про скасування нагородження випускників золотими та срібними медалями, замінивши їх формулюванням “з відзнакою” у документах про освіту. Минулого тижня ми провели опитування серед учнів, батьків та педагогів і отримали різні думки. З одного боку, медалі були для багатьох стимулом до навчання, символом особистих досягнень. З іншого – це радше застаріла традиція, яка з часом втратила свою реальну цінність. Водночас в Івано-Франківську продовжують діяти ініціативи для підтримки найкращих учнів. Щороку 40 школярів отримують стипендії Івано-Франківської міської ради за високі досягнення в навчанні, а колегія Департаменту освіти та науки визначає “Учня року”. Медалі для цієї відзнаки виготовляє Департамент освіти. Таким чином, система заохочення учнів змінюється, стаючи сучаснішою та більш об’єктивною”, – зазначає директорка Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторія Дротянко.

“Я ще не бачив розʼяснення, але вважаю, що діти старалися, тому медалі варто залишити. Це ніде не зараховується, але дитину треба відмітити за те, що вона працювала 11 років. Це просто для заохочення. Нехай має і передає своїм дітям. Хоча матеріальної цінності медаль не має, її цінність в іншому. Я вважаю, що не варто було скасовувати. Якщо це дорого, то можна, щоби школи самостійно закупили. Нехай би так було, школи би знайшли кошти», – вважає директор Ліцею №23 ім. Романа Гурика Микола Василик.

“Як на мене, ці нагороди дійсно вже віджили своє. Якщо колись це було стимулом для навчання, бо медаль надавала додаткові бали при вступі до ВНЗ, то зараз це втратилося. Можливо це залишається просто як моральна нагорода. У нас в школі теж є претенденти на нагородження золотими і срібними медалями, але спілкуючись з учнями, чесно кажучи, немає такого, щоби вони жаліти про те, що не отримають. Все-таки у свідоцтві буде написано “з відзнакою”, а це означає, що дитина закінчила школу з оцінками високого рівня. Можливо, це була більше святкова нагорода, тому що їх традиційно міський голова вручав урочисто у Парку Т. Шевченка. Як на мене, це не щось трагічне, що їх не буде. Варто спитати дітей, що для них ця нагорода означає. Я думаю, що для кожної дитини по-різному. Можливо, хтось і шкодує. Однозначно сказати не можна. Зараз важливий рівень знань, успішна здача НМТ. Але може для когось це моральне задоволення, а комусь байдуже”, – говорить директорка франківського Ліцею №3 Наталія Микула.

“З одного боку здається, що це формальність, яку ми тягнемо з досвіду радянської системи освіти, але з іншого – мені видається, якщо медалі скасовують, то має бути альтернатива відзначення кращих учнів. Свого часу медалі зазнали негативної оцінки через те, що казали, що будь-хто може їх отримати, знання неважливі, було певне нівелювання цієї відзнаки. Але в останні роки ми повернулися врешті до того – хто вартує, той отримує. Тобто ті учні, які на це заслуговували. Я думаю, що якщо їх треба було скасовувати, то ще в той час, коли ми переходили від радянської системи освіти до школи української і пропонувати якісь наші інші формати. Зараз я не знаю, чи є сенс. Скажімо так, нічого не зміниться. Але те, що кращі учні мають бути пошановані, поціновані  – це однозначно”, – коментує науковиця, докторка філологічних наук, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова.

“Як на мене, це була надумана історія. За кордоном такого немає. Деякі школи мають елементи автономії, самоврядування і хтось робив певні відзнаки. Їх могли вручати не тільки за високі академічні досягнення, а можливо за якусь соціальну активність, волонтерство, спортивні заслуги. Я вважаю, що це дуже правильно. Золота і срібна медаль була, а бронзової не було, Тому це елементи якогось соціального змагання. Я не думаю, що це мотивувало до навчання. 70 років експериментів з медалями так і не народили жодного Нобелівського лауреата. Великої продуктивності та високих академічних здобутків це не дало. Тому я повністю підтримую таке рішення”, – проректор із міжнародних зв’язків та стратегічного розвитку УКД, професор кафедри архітектури та будівництва, доктор технічних наук, професор Максим Карпаш.