Як медсестра з Франківська стала на війні начальницею відділу логістики

Наталя «Фенікс», родом з Івано-Франківщини. У свої 20 років вирішила долучитись до захисту рідної країни і зараз у свої 23 роки займає важливу посаду у бригаді.

«Справжня сила – не в тому, щоб ніколи не падати, а в тому, щоб кожного разу підніматися сильнішою.» Мій позивний – «Фенікс», і він точно відображає мій шлях. Як цей міфічний птах, я знаю, що після падіння завжди можна піднятися ще сильнішою. Кожне випробування робить нас витривалішими, а справжня сила – у здатності відроджуватися, йти вперед і боротися до кінця, – пише дівчина.

До початку повномасштабної війни вона працювала медичною сестрою палати інтенсивної терапії неврологічного відділення. Кожен день був випробуванням – допомагати пацієнтам у критичних станах, боротися за їхні життя, приймати швидкі та відповідальні рішення.

10 травня 2022 року її життя кардинально змінилося – вона стала на захист своєї країни.

Мій шлях розпочався в медичному госпіталі, де я обіймала посаду старшої медичної сестри неврологічного відділення. Щодня я бачила, як мої медсестри та санітарки невтомно й самовіддано працювали, Їхня відданість справі надихала мене. Протягом понад двох років я працювала з пораненими, допомагала їм відновлюватися, підтримувала їх морально. Я бачила силу духу українських воїнів, їхню незламність, і розуміла – боротьба триває не тільки на полі бою, а й у кожній палаті, де вони відвойовують своє життя.

Проте вона відчувала, що може зробити ще більше. Маючи освіту медика і психолога, вона розуміла важливість не лише лікування, а й підтримки бойового духу, роботи з психологічними травмами, адаптації до стресу. Тому вона вирішила здобути офіцерське звання та взяти на себе ще більшу відповідальність.

Після випуску за розподілом я приєдналася до 5-ї танкової бригади на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення (МПЗ). Це була важлива місія – працювати безпосередньо з військовими, допомагати їм долати труднощі, мотивувати та підтримувати в найважчі моменти.

Згодом її призначили заступником начальника штабу танкового батальйону, що стало новим викликом і вимагало глибших знань у військовому управлінні. Щоб бути ефективною, вона читала спеціалізовану літературу, вивчала тактику та проходила навчання за кордоном, переймаючи досвід міжнародних колег.

У серпні 2024 року її призначили на посаду начальника відділення логістики штабу.

Логістика – це серце армії. Як начальник відділення логістики штабу бригади, я відповідаю за облік озброєнням та військовою технікою (ОВТ), переміщення особового складу, евакуацію техніки та організацію залізничних перевезень.

Чітке планування та координація всіх процесів дозволяють підрозділам ефективно діяти в умовах бойових дій. Це величезна відповідальність, але вона звикла до викликів і завжди шукає рішення, навіть у найскладніших ситуаціях.

Окрім основних обов’язків, я виконую позаштатну роль радника командира з гендерної рівності. Це важлива місія – де всі військовослужбовці, незалежно від статі, мають рівні права, можливості та повагу. В армії немає місця стереотипам, є лише професіоналізм і відданість спільній меті! 💙💛