Бурштинська громада з почестями зустріла загиблого Героя

Сьогодні Бурштинська громада з болем у серці та на колінах зустрічала кортеж із тілом свого сина, воїна, Анатолія Дворецького.

Він повернувся додому – не як хотіли б рідні, друзі, побратими, а на щиті, віддавши життя за Україну.

Дворецький Анатолій Анатолійович народився 21 січня 1987 року у Бурштині у родині Марії та Анатолія Дворецьких. Люблячі батьки виховували Анатолія та його брата Руслана, вчили поваги до людей, чесності, любові до рідного краю.

Шкільні роки провів у Бурштинській ЗОШ №3. Був активним учасником спортивних змагань, де неодноразово займав призові місця.

У 2014 році створив власну сім’ю з дружиною Мар’яною, згодом став найщасливішим батьком сина Олександра.

Працював оператором автомобілів, був професійним майстром улюбленої справи.

28 лютого 2023 року Анатолій був мобілізований до 63 окремої механізованої бригади, де сумлінно та зразково виконував службові обов’язки.

Нагороджений «Золотим хрестом» від Головнокомандувача Збройних Сил України О. Сирського.

Загинув 29 березня 2025 року в районі населеного пункту Торське Краматорського району Донецької області.

Віддати шану його подвигу, розділити біль згорьованої родини, втішити у часі великого смутку прийшли десятки мешканців громади. Тут були його друзі, знайомі, бойові побратими і ті, хто, можливо, ніколи не знав Анатолія особисто, але відчував невимовну вдячність і шану до Героя.

Муніципальний оркестр зустрічав воїна сумним та водночас величним звучанням, де кожна нота бриніла болем утрати та гордістю за сина України.

Священнослужителі громади молилися за упокій його душі, за вічний спочинок у Бозі. Бо саме молитва є тим містком, що поєднує земний біль і небесний спокій.

Бурштинська громада низько схиляє голови перед подвигом Анатолія Дворецького. Його ім’я житиме у пам’яті поколінь, у шепоті вітру над рідними полями, у сльозах близьких, у вдячних поглядах земляків. Ми пам’ятатимемо. Ми шануватимемо. Ми продовжимо боротьбу, щоб його жертва не була марною. Герої не вмирають. Вони стають ангелами, які з небес захищають Україну. Вічна пам’ять і шана! – пишуть на сторінці громади.