Сад, город й солодкий мед: чи дала холодна весняна погода зробити бджілкам свою справу

Останні роки погода в Україні дуже змінилася. Тепер на Франківщині можна вирощувати рослини, про які раніше можна було тільки мріяти. Проте підлаштуватися під новий клімат місцевим рослинам та тваринам не так просто. Одними з найпрацьовитіштх серед них є бджоли, які покращують урожайність своїм запиленням. Як малі трудівники підлаштовуються під новий клімат та чи встигли цієї весни зробити свою роботу — дізнавалося МІСТО.

Після 25 років роботи агроном Степан Деревʼянко вийшов на пенсію та повністю віддався улюбленій справі — бджільництву. На вихованні у вмілого господаря зараз до 100 сімей чорно-жовтих друзів, які кожного дня чекають на свого доглядальника.

Пасіка чоловіка розкинулась в садочку, поближче до дерев та різних квітів. Господар розповідає, що у нього з бджілками особливий тип звʼязку та любові. Каже, що бджоли — дуже метеозалежні комахи, тому останні роки роботи значно побільшало, адже мусить допомогти їм призвичаїтися до нових умов та уберегти від різних небезпек. Випробування для «смугастих» почались ще взимку.

«Через таку незвичну погоду в мене взимку вимерло 5 бджолосімей. Це були переважно сильні сімʼї. В інших пасічників приблизно така сама ситуація. 20 січня було незвично тепло. Через це зацвіла ліщина, повіяло пилком, у бджолів розпочався розплід на якому вони сиділи, а потім через різке похолодання на ньому ж і загинули, — каже Степан Деревʼянко.

Весна цьогоріч холодна сира. Тому ситуацію рятує тільки їхня підгодівля.

«Бджоли, які заголовані з зими, краще переносять цю погоду. Тому коли навесні вже зацвіла верба, то в той період вони гарно носили пилок, — розповідає пасічник.

Ще з 1995 року чоловік веде календар погоди — тричі на день записує температуру повітря та кліматичні умови. Тому господар точно знає періоди збору бджілками пилку, бо знову ж таки, для цього потрібна відповідна погода.

«Цьогоріч дуже важка весна. Весняного меду практично не було. В наших краях період медозбору стартує з весни. Після цвітіння верби бджоли нарощують силу і йдуть в сади. Коли саме сади масово цвітуть і є гарна погода, то можна зібрати хороший урожай квіткового меду.»

Бджоли відіграють дуже велику роль в урожайності плодових дерев. Хоч майже всі дерева є перехресно запилювані, бджілки їм в цьому дуже допомагають. Пасічник каже, що скоріш за усе в цьому році варто очікувати гарного врожаю саме від плодових дерев. Сади встигли гарно осісти в період, коли була сприятлива погода, дерева запилилися — домашні та дикі бджоли гарно попрацювали.

«В квітні була досить непогана погода, тому яблука, груші, черешні та вишні мали б гарно вродити. Проте може здорожчати саме городина, оскільки погода не дала можливості вчасно посадити огірки, квасолю та інші овочі. В багатьох господарів, які встигли посадити город раніше, паростки пожовкли та не зможуть дати доброго плоду. А хто не садив, то буде мати пізній збір, якщо його знову ж таки його не зіпсує погода, — аналізує господар.

Оскільки через погоду бджоли не змогли зібрати достатню кількість пилку і меду практично немає, то зібрані літри також зростуть в ціні. Якщо раніше за рік можна було зібрати від однієї сім’ї до 20 літрів меду, то цьогоріч ця цифра скоротиться приблизно втричі.

«Перший медозбір проходить приблизно в травні. При гарній погоді бджоли можуть зібрати мед і за десять днів. Після цього він має дозріти і тоді бджоли його запечатують в сотах. Лише після цього його можна брати. Якщо не дотриматись цих умов, то мед може закиснути.»

Погода дуже впливає на бджіл, проте якщо у них є вправний пасічник, то він допоможе полегшити процес та пристосуватися. До прикладу за зиму Степан Деревʼянко згодовує своїм смугастим друзям до тони цукру.

«Якщо погода є несприятливою, то вони не можуть нанести собі харчування. Тут має допомогти пасічник. Не завжди бджоли дають прибуток, інколи потрібно просто любити цю справу. Але важко, коли часом влітку через погоду доводиться їх догодовувати. Проте для мене тут нема нічого складного. Я давно вивчив все, що їм треба.»

Зараз бджоли готуються до нового збору. Зовсім скоро почне цвісти акація та липа, стартує новий період збору.

«Взагалі увесь мед корисний, кожен вид допомагає на свою недугу. Південний мед є монофлорним, тобто з одного виду рослини. Карпатський мед в свою чергу поліфлорний й містить у собі збір з багатьох різних квіток, тому він цінується набагато більше.»

Також ціннішим є маточне й личинкове(трутневе) молочко. Його вживають для покращення імунітету, генеративної функції та для лікування багатьох інших хворіб. Пасічник радить, що абсолютно всі бджолопродукти слід вживати окремо від їжі. Бажано за півгодини до або після їди.

Карпатські бджоли є дуже популярними та затребуваними «працівниками». Тому дуже часто пасічники практикують саме продаж не меду, а бджолосімей. В спеціальних конструкціях їх перевозять на південь України.

Проте головним фактором в житті «смугастих» все ж відіграє погода. Тому пасічникам та людям залишається сподіватися в сприятливі прогнози та настрій жовто-чорних трудівників.