Як військові обстріли впливають на повітря та здоров’я людей: пояснює екологиня Людмила Архипова

Ракети, дрони, вибухи, пожежі… Чи задумувались ви, чим саме ми дихаємо після атаки? Під час війни екологія рідко опиняється в центрі уваги. Проте наслідки бойових дій — від згорання палива до руйнування інфраструктури — прямо впливають на якість повітря, яким ми дихаємо щодня. Чи справді це небезпечно? Які саме речовини викидаються в атмосферу? І що ми можемо зробити?

МІСТО звернулося до Людмили Миколаївни Архипової, докторки технічних наук, професорки кафедри екології ІФНТУНГ, щоб розібратися, як сучасна війна шкодить довкіллю — і людям.

Що потрапляє в повітря під час польотів шахедів і ракет?

«Будь-який політ — це згорання палива. А з цим — викиди шкідливих речовин у повітря», — пояснює професорка.

Коли ракета або дрон запускається, відбувається згорання пального. У результаті в повітря потрапляють:

Ці частинки настільки дрібні, що можуть залишатися в повітрі годинами або навіть днями. Крім того, вони здатні стати основою для утворення кислотних дощів.

Що таке кислотні дощі і чому це небезпечно?

Коли оксиди сірки та азоту взаємодіють із водяною парою в повітрі, утворюються кислоти — сірчана та азотна. З дощем вони потрапляють на землю. Це призводить до:

«Кислотний дощ може потрапити у відкриті джерела водопостачання. Це вже загроза для здоров’я», — наголошує експертка.

Як це впливає на організм людини?

Короткостроково:

Цифри: скільки забруднення створює одна ракета?

«Один запуск ракети — це 60 кг шкідливих речовин. І таких запусків — десятки щодня. Ми дихаємо війною буквально, — каже Людмила Архипова.

Для порівняння: гранично допустимі концентрації шкідливих речовин вимірюються у міліграмах на кубічний дециметр повітря. А 1 кг = 1 000 000 мг. Тобто навіть один запуск перевищує природну норму у тисячі разів.

І це без урахування того, що:

А парниковий ефект? Це також наслідок війни?

Так. Вуглекислий газ (CO₂), що утворюється під час згорання, є основним парниковим газом, відповідальним приблизно за 50% ефекту глобального потепління. Додатково ситуацію погіршують хлоровані та фторовані вуглеводні, які потрапляють у повітря при згоранні побутової та промислової техніки.

«Ці речовини утримують тепло в атмосфері — і ми бачимо реальні кліматичні зміни просто зараз», — зазначає екологиня.

Приклад: у липні 2025 року в Івано-Франківську фіксується понад тиждень 30-градусної спеки. А середня температура цього місяця за останні 100 років — всього +18,5°C.

Срібні хмари — це через дрони?

Ні. Сріблясті або перламутрові хмари формуються у верхніх шарах атмосфери — на висоті понад 10 км, тобто в стратосфері та мезосфері. Жодні дрони чи ракети туди не долітають.

«Це природне, хоч і рідкісне атмосферне явище, не пов’язане з військовою технікою», — підкреслює Архипова.

Чи впливають наслідки обстрілів на здоровʼя мешканців міст?

Так, особливо у містах, які перебувають під регулярними атаками — Київ, Харків, Запоріжжя. Там люди дихають не лише наслідками згорання палива, а й токсичними викидами після пожеж на підприємствах, складах, ТЕЦ.

Найпоширеніші проблеми:

«У таких містах рівень забруднення повітря часто перевищує допустимі норми. І це — системна загроза для здоров’я», — підсумовує професорка.

Отож бачимо, що військові дії — це не лише фізична загроза, а й серйозне екологічне навантаження, яке: