Між бюджетом і виживанням: громади Прикарпаття шукають баланс

В Івано-Франківську відбулася зустріч представників місцевого самоврядування, народних депутатів та експертів Асоціації міст України, присвячена обговоренню положень проєкту державного бюджету на 2026 рік і ключових викликів для територіальних громад.

Захід організувало Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України. Як зазначив виконавчий директор відділення Юрій Стефанчук, зустріч мала на меті визначити найактуальніші проблеми громад наприкінці року та напрацювати спільні позиції для діалогу з урядом і парламентом.

«Основна тема для обговорення — державний бюджет на 2026 рік. Ми вже пройшли погодження уряду та перше читання в парламенті, і розуміємо, що документ має певні ризики. Народні депутати зробили так, що громади сьогодні мають обережний оптимізм: частину пропозицій місцевого самоврядування враховано. Йдеться насамперед про збереження 64% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у місцевих бюджетах», — наголосив він.

Стефанчук додав, що громади очікують, аби у фінальній версії бюджету було вирішено питання освітньої субвенції, яка щороку вилучається з місцевих бюджетів, забезпечено компенсації за пільгове перевезення, а також повернено «силове» ПДФО — податки, які сплачують військові, поліцейські та працівники МВС.

«Ми переконані, що чим сильніші громади, тим більше проблем вирішується на місцях і тим менше їх піднімається на загальнодержавний рівень», — підкреслив представник АМУ.

Голова Тисменицької міської ради Тетяна Градюк зауважила, що нинішні економічні реалії створюють для громад безпрецедентні виклики.

«Ми допомагаємо Збройним силам України, утримуємо соціальну сферу, підтримуємо ветеранів. Коли у 2023 році вилучили військове ПДФО, Тисменицька громада втратила близько 20 мільйонів гривень. Ми вже третій рік живемо з дефіцитом цих коштів і знову бачимо ризик втрати ще 4% ПДФО в бюджеті-2026. Для нас кожна гривня має значення, бо громада живе переважно з податку на доходи фізичних осіб», — наголосила вона.

Градюк подякувала Асоціації міст України за відкритий діалог між громадами, урядом і парламентом та висловила сподівання, що позицію місцевого самоврядування буде враховано під час ухвалення бюджету.

Під час обговорення також порушили питання роботи місцевих рад у воєнний час. Селищний голова Обертинської громади Віктор Хамут розповів, що у громадах із невеликою кількістю депутатів дедалі частіше виникають труднощі з проведенням сесій через відсутність кворуму.

«У нас 22 депутати, але зібрати хоча б 12 дуже складно: частина виїхала за кордон, хтось служить, хтось склав повноваження. Через це навіть важливі рішення можуть бути заблоковані. Ми пропонуємо тимчасово змінити законодавство: вважати сесію повноважною, якщо присутня менша кількість депутатів, але рішення приймаються більшістю від присутніх. Такі зміни потрібні хоча б на період воєнного стану», — зазначив він.

Далі Віктор Хамут конкретизував свою пропозицію:

«Що я пропоную? Для таких громад, як наша, де квота становить 22 депутати, варто внести зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. У пункті 12 статті 46 записано, що сесія ради правомочна, коли присутні більше половини депутатів від загального складу. Пропоную, щоб на період воєнного стану сесія вважалася повноважною, якщо на засіданні присутні не менше 45% депутатів — тобто 10 із 22. Відповідно, рішення ради повинно вважатися прийнятим, якщо за нього проголосує більшість від присутніх, а не від загального складу».

Посадовець підкреслив, що такі зміни не мають стосуватися тих випадків, де законом передбачено таємне голосування чи необхідність двох третин голосів.

«Є багато рішень, які просто блокуються через відсутність кворуму. Навіть якщо депутати прийшли, двоє-троє не голосують — і рішення не прийнято. Це гальмує розвиток громади. Такі зміни потрібні лише на час війни, бо після її завершення, коли відбудуться вибори, ситуація стабілізується», — додав Хамут.

Своєю чергою народний депутат України, член парламентського комітету з питань місцевого самоврядування Віталій Безгін зазначив, що зараз парламент перебуває в активній фазі бюджетного процесу.

«Окрім фінансових питань, ми говоримо і про підготовку до зими. Західна Україна пройде опалювальний сезон простіше, ніж прифронтові регіони, але громади тилових областей мають допомагати тим, що постраждали. Це і фінансова допомога, і направлення фахівців — зокрема енергетиків — для відновлення інфраструктури на сході», — наголосив депутат.

Підсумував зустріч міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який звернув увагу на важливість збереження фінансової самостійності місцевого самоврядування.

«Ми дякуємо депутатам, які підтримали громади у першому читанні бюджету. Але важливо, щоб у фінальному варіанті залишилися і 64% ПДФО, і реверсна дотація в громадах. Це кошти, які дозволяють нам реалізовувати програми підтримки Збройних сил, допомоги військовим, родинам загиблих і розвитку освіти. Для Івано-Франківська ці 4% ПДФО — це близько 500 мільйонів гривень, які ми можемо спрямувати на потреби армії», — наголосив він.

Учасники зустрічі дійшли згоди, що збереження фінансової спроможності громад — це ключ до стабільності всієї держави, особливо у воєнний час. Від того, наскільки сильними залишатимуться громади, залежить не лише якість життя людей, а й спроможність України вистояти у війні та відбудуватися після перемоги.